Вибори до Європарламенту показали, що політичний ландшафт Європи ще тримається купи – попри значні зовнішні землетруси. Центристи зміцнили свої позиції, і це добре.
Дві ключові партії Європарламенту – Європейська народна партія та Соціал-демократи, вочевидь, знову створять кістяк більшості, а Урсула фон дер Ляєн має шанси зберегти свою посаду.
Зростання ультраправих – це тривожний, але очікуваний результат. Однак, важливо розуміти, що поняття «праві» у європейському контексті – це дуже широке поняття.
До правих груп зараховують і партію проукраїнської прем'єрки Італії Мелоні, і непроукраїнської Марін Ле Пен із Франції, і проросійську німецьку «Альтернативи», і польську «Право і справедливість» Дуди. Всі ці групи у жодному разі не зможуть створити системну альтернативу центристам. Їхня максимальна мета – зуміти заблокувати рішення парламенту. Але знову таки – це мета не у всіх.
Окремі важливі країни:
- Франція – поразка партії Макрона, – з усіх новин про євровибори – це найгірша новина для України. Відтепер через дочасні вибори Макрон зосередиться переважно на внутрішніх питаннях і менше займатиметься рішучими зовнішньополітичними ініціативами.
- Угорщина – опозиція до Орбана стає сильнішою, монополізації влади Обрана в Угорщині не буде.
- Німеччина – зростання популярності «Альтернативи», але разом з тим і зростання опозиційного ХДС, лідер якого Фрідріх Мерц, підтримує, зокрема, надання Україні німецьких крилатих ракет.
- Італія – перемога партії Джорджії Мелоні. Як для вразливої до популізму Італії домінування Мелоні – це непоганий результат з точки зору українських інтересів.
- Польща – перемога Туска означає активнішу зовнішню політику Варшави та посилення її співпраці з Брюсселем, і це добрий знак.
Загалом, в Європі всі основні рішення все одно ухвалюються на рівні національних парламентів. Європарламент – має радше символічну роль. Однак перед Європою зараз постають значно серйозніші виклики, ніж п'ять років тому. Євросоюзу потрібно реформуватися, аби гарантувати безпеку на континенті навіть за умови ізоляції США. А тому європарламентарям буде важко – за умови посилення ультраправих партій їм буде складно сформувати єдину і централізовану безпекову політику – головний виклик, який стоятиме перед новою/старою більшістю Європарламенту.
Читайте також:
- Вибори до Європарламенту. Над чим варто задуматися Порошенку і Тимошенко
- Вибори до Європарламенту і Макрон після програшного результату