Потреби компанії складають 4,84 млрд грн. 
Ілюстративне фото / Соцмережі
Вже дев’ять місяців після рішення Київради про виділення 2,56 млрд грн на докапіталізацію Київміськбуду компанія досі не отримала коштів, а її об’єкти залишаються замороженими. Тим часом близько 40 тисяч інвесторів чекають на квартири, пишуть Dengi.ua.
Проблеми у найбільшого забудовника країни почалися ще до повномасштабної війни. У 2020-му уряд зобов’язав Київміськбуд добудувати 18 проблемних ЖК Укрбуду, що стало додатковим фінансовим тягарем. Ситуацію погіршили пандемія COVID-19, падіння попиту, а потім – повномасштабне вторгнення.
Колишній президент компанії Ігор Кушнір ще у 2023 році публічно заявляв, що без підтримки головного акціонера – громади Києва – компанія не зможе відновити повноцінну роботу. Після звинувачень у недоброчесності, які не підтвердив аудит, Кушнір ненадовго повернувся на посаду, але згодом звільнився за власним бажанням.
Новий менеджмент підтвердив необхідність і докапіталізації, і додаткової компенсації від держави у 2,28 млрд грн за Укрбуд. Разом ці суми мали б покрити потреби компанії у 4,84 млрд грн. Однак перемовини з Кабміном про фінансування буксують, а об’єкти не будуються.
Читайте також: Кияни збільшать частку у великій компанії-забудовнику
За словами в.о. президента Київміськбуду Світлани Самсонової, формування комплексної стратегії розвитку ще триває. Про це вона заявила під час останньої зустрічі з ініціативними групами інвесторів. Надходження обіцяних для порятунку забудовника фінансових вливань у розмірі 2,56 млрд грн з бюджету Києва заплановане вже на другу половину осені – граничний термін 28 листопада. Тож неготовність бодай приблизного плану подальших дій на будмайданчиках викликала нерозуміння у багатьох інвесторів, деякі з яких чекають на придбані квартири понад п’ять років.
Втім, без додаткових державних грошей план відновлення ризикує зірватися. Якщо Київ і центральна влада не знайдуть компромісу, криза Київміськбуду затягнеться на роки.
Раніше повідомлялося, що на ринку «вторинного житла» ціни зростають, а ось попит – не дуже. У липні найбільший приріст кількості оголошень про продаж вторинного житла зафіксовано у Волинській, Запорізькій та Житомирській областях. Водночас у Сумській області спостерігається найбільш істотне скорочення пропозицій.
Також раніше стало відомо, що Кабмін підтримав зміни до законодавства, які посилюють захист прав споживачів на ринку нерухомості та забезпечують чіткі і довгострокові гарантії якості будівництва.