Думки Пастка ідеальних героїв: чому український патріотичний контент програє Заходу
Чому під час війни українська культура породжує в основному сюжети, плоскі, як маца — а значить, і неякісний контент? У пошуках відповіді журналіст і військовослужбовець Віктор Трегубов приходить до несподіваного для себе висновку: тому що під час війни іншого і не треба, а за позитивного героя навіть з мінімальним негативом творця просто поб'ють патріоти.
Віктор Трегубов Журналіст, військовослужбовець ЗСУ 0
Related video
В стрічці йшлося про державну культурну політику — наприклад, про якісний проукраїнський контент в кіно, книгах, коміксах. Якраз нещодавно про це думав. І знайшов неочікувану пастку.
В чому основна проблема, ми знаємо: занадто часто патріотичний наратив є єдиною цінністю такої творчості. Воно проукраїнське — і це все, що ми можемо про нього сказати хороше. Що характерно, останні років 15 у наших північних диких небратів — та сама проблема.
Водночас на захід від нас, в Центральній Європі, є цікаві зразки "як треба". Наприклад, "гуситська" серія Сапковського чи шедевральна чеська гра Kingdom Come Deliverance. Порівняйте з будь-чим, що у нас виходило про козаччину. Чи з російською грою "Смута", від якої навіть заболотна аудиторія плювалась так, що долітало до Сан-Дієго.
І не сказати ж, що в нас не вміють робити ті ж відеоігри. Серія "Сталкер", наприклад, має культовий статус в усьому світі. Себто як постапокаліпсис — так ми молодці, а як щось хороше про історію — так суцільна киностудія Довженка.
І в якийсь момент гри в Kingdom Come я зрозумів, чому.
Проблема не в авторах. Проблема в аудиторії. Авторів українського Kingdom Come, української "гуситської серії" чи навіть українських "Трьох мушкетерів" побили б не дуже чистим ганчір'ям українські ж патріоти.
Бо всі ці твори — при тому, що буквально зачаровують людей естетикою країни та епохи — представляють країну та епоху не в найкращому світлі. Як, наприклад, вестерни зазвичай представляють Дикий Захід значно більш диким, ніж він був насправді.
Ну от самі подивіться. Kingdom Come Deliverance. Головний герой разом з купкою дрібних феодалів з напівбандитським минулим воює проти нормального претендента на престол, щоб зберегти корону за безвідповідальним алкоголіком. Причому "кінець трішки передбачуваний" — з історії ми знаємо, що все одно зрештою нормальний претендент візьме корону собі.
"Гуситська серія"? Там Сілезія взагалі не Польща жодним чином, а більшість польських персонажів — остолоп на остолопі.
Про "Трьох мушкетерів" всі знають. Чотири злочинці-соціопати рятують королеву легкої поведінки від виведення її на чисту воду буквально єдиним патріотом-державником тієї епохи.
Секрет в тому, що ідеальні герої та події нецікаві.
Цікаві неідеальні герої та неідеальні події. Цікавить зростання персонажів у межах їхньої арки. Або падіння. Цікавлять сумніви та рішення.
А коли хтось ставить собі на меті зробити Патріотичний Твір, всього цього нема. Герої від початку ідеальні. Їм змінюватись можна лише в бік зростання крутотені. Сумнівів нема, є чорний, як тухес дракона, ворог, і є героїчна з ним боротьба до перемоги або скону. І маємо на виході фільми 90-х про козаків, комікс "Воля", або кіно про Стуса, де два вертухая у вільний від катування в'язнів час розважаються содомією.
А зробиш інакше — поб'ють. Напиши-но історію, в якій українські повстанці чи там гайдамаки ведуть себе так, як в Kingdom Come чи "гуситській трилогії" веде себе низка позитивних персонажів (наприклад, рублять мирняк, що аж гай гуде) — проклянуть.
І я навіть розумію, чому. Ми зараз в такому історичному періоді, коли будь-яка згадка негатива у власній історії збурює людей.
Проблема в тому, що — диви вище — без згадки негатива будь-які сюжети будуть виходити пласкими та прісними, що та маца. І нема на те ради.
Тож, певно, ще деякий час із хорошими художніми матеріалами у нас ще буде не дуже. Хоча вже ветерани пишуть — так що хтозна, може до переламу ближче, ніж я собі надумав.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Джерело
Важливо Тракторист Семен проти Шекспіра: що мат може сказати про культурний рівень людини