Китайські компанії тільки безпосередньо відправили в Росію деталі та матеріали для безпілотників на суму щонайменше 62 млн дол. 
ілюстративне фото / armyinform.com.ua
Кілька днів тому Україна зафіксувала запуск приблизно 600 дронів за одну ніч. Київ назвав цю атаку другою за масштабами з моменту повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. За даними української розвідки, до кінця 2025 року Росія планує виробити близько 2 млн FPV-дронів, 30 тис. далекобійних апаратів і стільки ж дронів-приманок. Про це пише The Telegraph, передають Dengi.ua.
Як зазначає видання, стійкість російського арсеналу забезпечується поставками з Китаю. З'ясувалося, що у 2023-2024 роках китайські компанії безпосередньо відправили в Росію деталі та матеріали на суму щонайменше 47 млн фунтів (61,9 млн дол. – ред.). Чверть цієї суми – близько 10,7 млн фунтів (14,1 млн дол.) – отримала група російських фірм в Алабузі, задіяних у виробництві іранських дронів Shahed.
Читайте також: Україна ввела нові санкції проти виробників дронів із ШІ: деталі
Повідомляється, що в Росію надходять двигуни, мікрочіпи, металеві сплави, камери та об'єктиви, скловолокно, сполучні та вуглеволокно – все це критично важливо для створення дронів, які щодня застосовуються на фронті. У списку постачальників The Telegraph нарахувала 97 китайських компаній. Українські військові регулярно знаходять китайські комплектуючі в збитих безпілотниках.
"До нас постійно надходять плати і мікросхеми з Китаю – абсолютно очевидно, з Китаю. На деяких із них досі збереглися клейма виробників і виробників, я бачив і такі, на яких були китайські ієрогліфи", – розповів український оператор ППО, який побажав не розкривати імені.
Як пише видання, на відміну від КНДР, Китай не ризикує безпосередньо втручатися, надсилаючи військову техніку або війська, однак він підтримує Москву побічно, дозволяючи компаніям експортувати товари подвійного призначення. Це сприяло рекордному зростанню двосторонньої торгівлі: 2024 року її обсяг становив 210 млрд фунтів (277 млрд дол.).
При цьому серед постачальників комплектуючих виокремлюються Changzhou Utek Composite, Taishan Fiberglass, Jilin Hongsheng Trading, Yongji Rongdu і Hebei Jigao, які відправляють вуглеволокно і скловолокно для виробництва дронів Geran/Shahed. Інші фірми – Harbin Bin-Au Technology, Jinhua Hairun Power Technology і Shandong Xinyilu – продали авіаційні двигуни на суму 860 тис. фунтів (1,13 млн дол.) компанії Drake LLC в Алабузі.
Китайська Ningbo Peak Cloud Import and Export за три місяці 2023 року відправила в Росію літаки і двигуни на 3 млн фунтів (3,96 млн дол.) для Уральського заводу цивільної авіації, який перебуває під санкціями за виробництво військових дронів "Форпост".
Загалом видання виявило п'ять російських компаній під санкціями ("Уральська цивільна авіація", "Акметрон", PT Electronic, PT Elektronik і Radioline), які закуповують широкий спектр китайських комплектуючих – від металевих деталей до чипів.
Ще на початку 2023 року Москва і Тегеран уклали контракт на 1,5 млрд фунтів (1,98 млрд дол.) з випуску Shahed у Росії. Однак, як зазначає Центр оборонних реформ, після передачі технологій Іран відступив на другий план, а ключовим постачальником стала саме КНР, яка забезпечила двигуни і навігаційні системи.
В Алабузі на основі іранських креслень уже виробляють російські "Гарпія" і "Гербера", при цьому в дронах використовують китайські двигуни Xiamen Limbach. Виробничі темпи різко зросли: тільки в першій половині 2024 року зібрали понад 2000 "Гарпій", тоді як раніше такий обсяг випускали за цілий рік.
Згідно з даними Центру оборонних реформ, компанія Mile Hao Xiang Technology за 2022-2023 роки поставила в Росію двигуни на суму 1,3 млн фунтів (1,71 млн дол.), а фірма "Алабуга-Файбер" закупила в Китаї 3000 тонн вуглеволокна на 18,4 млн фунтів (24,3 млн дол.). Інші імпортери – Morgan LLC (поставки на 4,3 млн фунтів/5,67 млн дол.) і оборонні підприємства Сучжоу, чия продукція оцінюється в 1,2 млн фунтів (1,58 млн дол.).
Morgan також закупив літієві батареї на 860 тис. фунтів (1,13 млн дол.), вказавши в документах, що вони призначені для "спеціальної військової операції".
На думку експертів, реальні обсяги поставок можуть значно перевищувати відображені у звітах: обидві сторони не публікують повних даних. Китайські компанії раніше маскували дрони під деталі для вітряних турбін, обходячи міжнародні заборони.
"Дані торгівлі дають змогу продемонструвати значну роль китайських виробників і експортерів комплектуючих в оборонно-промисловій базі Росії", – зазначив аналітик Sayari Філ Кітток.
Як повідомляли Dengi.ua, ще 2022 року маловідома російська компанія Aero-HIT запропонувала спільні проєкти з китайськими фірмами для розв'язання гострої проблеми нестачі бойових безпілотників.
Крім того, як писали Dengi.ua, Китай створює власні нові дрони на уроках війни в Україні.