Фонд наполягає на цілій серії непопулярних змін, необхідних для того, щоб держава в майбутньому могла виконати свої боргові зобов'язання. 
ілюстративне фото / kmu.gov.ua
Поточна програма співпраці України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) може призвести до відчутного зростання податкового навантаження на українців. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію "Економічної правди".
За даними джерел видання, які брали участь у переговорах з МВФ, фонд наполягає на цілій серії непопулярних змін, необхідних для того, щоб держава в майбутньому могла виконати свої боргові зобов'язання.
Читайте також: Навантаження ляже на народ: росіяни заплатять за зростання військових витрат зі своєї кишені
Повідомляється, що на пріоритет податкової реформи вказує й офіційне повідомлення МВФ за підсумками роботи місії.
"Окрім реалізації стратегії реструктуризації боргу з метою відновлення його сталого рівня, влада також взяла на себе зобов'язання прискорити зусилля із запобігання ухиленню від сплати податків, а також розширити податкову базу, зокрема через оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, усунення митних лазівок для імпорту споживчих товарів та скасування пільг для реєстрації платника ПДВ", – наголошується в документі Фонду.
Видання також публікує, які податкові зміни вимагає МВФ, а саме:
Спрощена система оподаткування.
Однією з ключових вимог фонду є боротьба зі схемами, коли великі компанії використовують статус ФОП на спрощеній системі для мінімізації своїх зобов'язань. У зв'язку з цим МВФ пропонує два важливих нововведення.
Перше – обов'язкове нарахування ПДВ для всіх підприємців-спрощенців, чий річний оборот перевищує 1 млн грн. Це фактично означає поширення обов'язку сплати ПДВ на всіх ФОПів, крім тих, хто працює в першій групі. Такий крок має ускладнити використання ФОПів як інструменту для дроблення бізнесу або заміни трудових відносин.
Зараз підприємці на спрощеній системі ПДВ не платять (виняток – ФОП третьої групи, які обирають цю опцію добровільно). Систему було задумано як альтернативу кільком складним податкам, включно з податком на прибуток і ПДВ, замінюючи їх простішою моделлю з фіксованим платежем або податком з обороту.
Друга вимога – впровадження офіційних критеріїв, за якими можна буде визначати фактичні трудові відносини між ФОП і компанією. Якщо параметри співпраці відповідають встановленим ознакам, держава зобов'язуватиме роботодавця оформляти такого виконавця як співробітника.
Влада обговорювала схожу ініціативу ще до повномасштабної війни. Тоді серед можливих критеріїв називали:
- регулярний характер виплат ФОП;
- виконання завдань під контролем компанії;
- отримання 75% і більше доходів від одного замовника;
- робота на конкретному робочому місці;
- виконання функцій, аналогічних обов'язкам штатних працівників;
- забезпечення компанією умов праці;
- встановлення графіка роботи компанією.
За задумом ініціаторів, відповідність хоча б трьом із цих ознак автоматично перетворювала б співпрацю на трудові відносини. Однак тоді через критику бізнесу ідея так і не була реалізована.
Податки на посилки
Ще одним пунктом вимог є перегляд правила безмитного ввезення невеликих посилок вартістю до 150 євро. Наразі такі відправлення звільнені від сплати ПДВ і мита. Владі та експертам давно відомо, що ця норма використовується для ввезення товарів в обхід повноцінного розмитнення: партії дроблять на дрібні відправлення, які потім продають за готівку без урахування.
Згідно з даними НБУ, за січень-вересень 2025 року українці замовили посилок на суму 4,5 млрд доларів, і основна частина не оподатковувалася. Уряд уже намагався знизити поріг вартості або обмежити кількість безмитних відправлень, однак такі заходи викликали критику населення і були визнані політично ризикованими.
Податки на доходи від цифрових платформ
Окрема вимога фонду стосується користувачів сервісів на кшталт Bolt, Uklon, Glovo, Booking.com, OnlyFans або OLX. Люди, які отримують доходи через ці майданчики, як правило, не оформлюються офіційно і самостійно не декларують заробіток. Податкова не може контролювати такі операції, оскільки не має доступу до даних платформ.
МВФ наполягає, щоб Україна приєдналася до європейської директиви DAC7, яка передбачає автоматичний обмін інформацією про доходи громадян від цифрових сервісів. Це дасть змогу ДПС отримувати дані про виплати та нараховувати відповідні податки. Водночас влада обговорює можливість створення пільгового режиму оподаткування та спрощеної звітності.
Військовий збір
За інформацією співрозмовників ЕП, МВФ вимагає зберегти 5-відсотковий військовий збір навіть після закінчення воєнного стану. Наразі законодавство передбачає його зниження до 1,5% починаючи з 1 січня року, наступного за закінченням війни.
Політичні ризики
Як пише видання, ймовірною умовою продовження програми МВФ може стати ухвалення бюджету на 2026 рік. Згідно з попередніми планами, депутати мають розглянути його 2 грудня. Однак, за словами одного з членів фракції "Слуга народу", ситуація ускладнюється, оскільки на бюджет немає голосів, а в країні політична криза.
Серед інших передумов початку програми називають впровадження "податку на OLX" і скасування пільг на міжнародні посилки. Однак, за оцінкою джерел, імовірність того, що парламент збере необхідний мінімум у 226 голосів щодо таких чутливих рішень, стрімко зменшується.
Нагадаємо, як повідомляли Dengi.ua, Україна та Міжнародний валютний фонд досягли домовленостей на рівні персоналу про нову програму підтримки на 8,2 млрд дол. на чотири роки.
Також Dengi.ua писали про те, що з моменту запуску сервісу TAX Control вже надійшло близько 100 повідомлень про можливі податкові порушення у сфері торгівлі, послуг або громадського харчування.