У 2025 році країна мала заплатити за варантами за зростання ВВП у 2023 році понад 600 млн дол. 
Mackenzie Marco / unsplash.com
Після тривалих і напружених, але безрезультатних спроб домовитися з кредиторами Міністерство фінансів наблизилося до переломного моменту в питанні ВВП-варантів. Ці інструментами, запровадженими в рамках реструктуризації держборгу 2015 року, що передбачають виплати залежно від темпів економічного зростання, влада пропонує замінити на більш передбачувані єврооблігації. Про це пише "Економічна правда", повідомляють Dengi.ua.
Зазначається, що півроку тому Україна вперше від початку повномасштабної війни допустила повноцінний дефолт за даним інструментом: червневий платіж за варантами здійснено не було через брак коштів і високу невизначеність.
Читайте також: Боргові витрати більші за соціалку: кому і скільки грошей винна Україна
Повідомляється, що хоча варанти мають номінал – 1000 дол. при загальному обсязі в 3,24 млрд дол., – їхні власники не отримують повернення тіла боргу. Натомість виплати залежать від динаміки ВВП і розраховуються як частка від зростання економіки.
"Виплати за варантами відбуваються з "лагом" в один рік: у 2025 році Україна мала заплатити за зростання ВВП у 2023 році. Оскільки тоді через низьку базу порівняння з першим роком великої війни ВВП зріс на 5,3%, то розмір платежу був суттєвим і становив понад 600 млн дол.", – нагадує видання.
Водночас уряд прагнув уникнути таких виплат. Ба більше, поточні домовленості України з Міжнародним валютним фондом передбачають обов'язкову реструктуризацію варантів та їхню заміну на стандартні інструменти з фіксованою дохідністю. Для МВФ це критично важливо: фонд не може підтримувати країну, якщо боргове навантаження перевищує встановлені критерії. Переговори за новою програмою завершено, а затвердження Радою директорів очікується до кінця грудня.
Напередодні дати червневого платежу Мінфін почав обговорення умов реструктуризації з комітетом кредиторів, який об'єднує власників 35% варантів. При цьому близько 20% інструменту перебуває у самого Мінфіну і 1,4% – у Нацбанку, однак ці пакети не беруть участі в голосуванні. Для зміни умов потрібна згода власників 75% варантів.
Також повідомляють, що черговий раунд переговорів проходив із 16 жовтня до 5 листопада. Пропозиція України передбачала обмін 1 одиниці варантів на 1,26 облігації серії С з термінами погашення у 2030-2032 роках і прибутковістю від 2,5% з подальшим зростанням до 6%. Власники інструменту погодилися на сам принцип обміну, але зажадали для нових паперів вищу прибутковість і початок виплат уже з 2029 року – за ставками від 5% до 7,75%.
Однак 1 грудня Мінфін представив свою фінальну позицію, фактично поставивши кредиторів перед фактом: реструктуризація відбудеться незалежно від позиції комітету. Такий крок пояснюється необхідністю завершити бюджетний рік і зберегти ресурс, заощаджений за рахунок неоплаченого червневого платежу.
Як пише видання, остаточна пропозиція має такий вигляд:
- варанти обмінюються на облігації серії С з розрахунку 1 до 1,34;
- погашення паперів розподіляється на 2030-2032 роки (по 45% у 2030 і 2031 роках і 10% – у 2032-му);
- купонна ставка зростає поетапно: 4% до лютого 2027 року, 5,5% – у 2027-2029 роках, 7,25% – після 2029-го;
- період обміну обмежений трьома тижнями – до 21 грудня;
- за участь у реструктуризації передбачено винагороду: 2 центи за кожний долар варантів – за пропущений платіж 2025 року і 2,5 цента – премія за згоду, загалом 4,5 цента;
- у перші два тижні дія бонусу збільшується до 7 центів. Загальні витрати на стимулювання кредиторів можуть сягнути 180 млн дол., що втричі менше невиплаченого червневого зобов'язання.
Водночас за десять років існування інструменту Україна виплатила за варантами лише двічі: 40,75 млн дол. 2021 року та 200,6 млн дол. 2024-го (як відкладений платіж за 2021 рік). Однак потенційне навантаження могло стати надмірним: за розрахунками Мінфіну, за зростання ВВП у 2027 році більш ніж на 4% платіж у 2029-му сягнув би 200 млн дол., за зростання на 5% – 800 млн, на 6% – 1,4 млрд, на 7% – 2 млрд. Водночас варанти залишаються в обігу до 2041 року, а обмежень на максимальний розмір виплат не існує – тому в уряді нерідко називали цей інструмент "кабалою".
"Коли велика війна завершиться, темпи зростання економіки на 5% і більше не виглядають нереальними, особливо, якщо врахувати потенційний вступ України до ЄС і переваги вільного ринку, які він принесе із собою", – резюмує ЕП.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли, що в червні 2025 року Україна не виплачуватиме 665 млн дол. за держборгом, прив'язаним до зростання ВВП, оскільки не змогла домовитися з інвесторами, очолюваними хедж-фондами, про реструктуризацію.
Водночас, як писали Dengi.ua, у листопаді 2025 року важливим джерелом доходів держбюджету України стали кошти, отримані у вигляді міжнародної фінансової допомоги.