Національний банк України й надалі постійно працюватиме над стимулами, які дадуть наступний поштовх для кредитування, розуміючи, що економіка у міру відновлення потребує ще більшого підживлення кредитними ресурсами, заявив глава НБУ Андрій Пишний
"Ми плануємо дати банкам чіткіші орієнтири для розвитку проєктного фінансування, зокрема для виваженої оцінки довгострокових перспектив та ризиків. Наступний крок – оновлення Стратегії з розвитку кредитування. Питання незабаром буде розглянуто Радою з фінансової стабільності", — написав він у колонці, опублікованій на сайті агентства "Інтерфакс-Україна".
Як повідомлялося, голова НБУ 28 лютого обговорив з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко можливості залучення банків до фінансування потреб відновлення і захисту енергетики, питання фінансової стабільності та збільшення кредитного проникнення бізнесу.
"Це необхідно для фінансування реконструкції інфраструктури, зокрема енергетичної. Станом на зараз цей показник становить 8–9% ВВП. До прикладу, в енергетичній сфері банки профінансували 33 млрд грн, що забезпечило 1,3 ГВт потужностей за умов щонайменше втричі більших потреб. Домовились прискорити спільну роботу", — зазначила прем’єрка.
Пишний у свій колонці наголосив, що збереження фінансової стабільності та здорове органічне зростання кредитування, яке було продемонстровано у 2024-2025 роках – міцний фундамент для подальшої кредитної експансії.
"Така експансія цілком можлива вже у поточному 2026 році за умови, якщо безпекова ситуація цьому сприятиме" – вважає глава НБУ.
За його словами, на кінець четвертого року великої війни темпи зростання кредитування вже наздоганяють показники, які були до повномасштабного вторгнення, і якщо в 2022 році опорою для нього була державна програма підтримки "Доступні кредити 5-7-9%", то після нею стала Стратегія з розвитку кредитування. Приріст кредитів в межах програми "5-7-9%" за рік становив лише 17 млрд грн, і забезпечив близько 12% внеску в загальний приріст гривневих чистих кредитів бізнесу.
"Саме такий системний підхід – у комунікації з ринком та урядом – відкрив можливості для зростання ринкового кредитування, повернув конкуренцію та певний апетит до кредитування як з боку банків, так і клієнтів", — переконаний керівник центробанку.
Він нагадав, що за минулий рік чисті гривневі кредити бізнесу зросли більш ніж на третину, востаннє таке було у 2021 році, до повномасштабної війни. Після десятирічної стагнації в кредитуванні показник проникнення чистих бізнес-кредитів в економіку в 2024 році відновив зростання, а в 2025 – помітно зріс до 8,7% ВВП за чистими кредитами бізнесу, уточнив Пишний.
Він зауважив, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник містить значний обсяг непрацюючих активів та створює хибне враження.
Глава Нацбанку визнав, що показник проникнення досі є нижчим, ніж у 2014 році, однак тоді його забезпечувала "кредитна бульбашка" (зокрема за рахунок суттєвого інсайдерського кредитування), що "з тріском луснула під час кризи 2014-2015 років та призвела до величезних втрат і тривалої стагнації в кредитуванні".
Як запевняє Пишний, банківська система нині не посилює шоки, як у минулу кризу, а підтримує економіку. Про це свідчать не лише відновлення та розвиток кредитування, а й нижчі значення Індексу фінансового стресу, відсутність масштабного виведення з ринку банків та нульові витрати держави на підтримку системних установ та скорочення частки NPL станом на 1 січня 2026 року до 14%, або до історичного мінімуму за понад 15 років.
Очільник центробанку також зазначив важливість того, що кредитування зростає не лише в державних банках, а й в приватних з українським та іноземним капіталом, а позичальниками є не лише державні компанії, а й приватні. Чисті гривневі кредити як приватним суб’єктам МСБ, так і великим приватним компаніям за рік зросли на третину.
На думку Пишного, умови за кредитами близькі до "мирних" і прийнятні: ринкові ставки у грудні складали 15% річних, а іноземні банки пропонували навіть 13,5%. І банки, як свідчать опитування, налаштовані й далі пом’якшувати кредитні стандарти та нарощувати кредитування, додав глава НБУ.
Він також нагадав, що на початку лютого Нацбанк ухвалив пакет регуляторних змін, що спрямований на зменшення кредитного ризику та зниження тиску на капітал банків. Зокрема, цей пакет передбачає перегляд значень коефіцієнтів імовірності дефолту боржників та параметрів моделей для оцінки їх фінансового стану з урахуванням результатів оцінки стійкості 2025 року та актуальної статистики, що сприятиме збільшенню лімітів кредитування бізнесу та іпотеки.
Окрім того в цьому пакеті підвищення граничного розміру сукупного боргу за активами для здійснення оцінки кредитного ризику на груповій основі з метою розширення можливості банків застосовувати стандартизовані рішення, зменшення операційного навантаження та концентрацію зусиль на більш значущих проєктах.
Ще одним стимулом для кредитування стало включення до переліку прийнятного забезпечення аграрних нот та гарантій Національної установи розвитку та підвищення коефіцієнтів ліквідності забезпечення для майна, переданого банками у фінансовий лізинг, що стимулюватиме збільшення обсягу таких операцій.