Технології та наука Розгадано таємницю 500-кілометрового "тунелю" на дні Атлантичного океану: що його породило
У новому дослідженні вченим нарешті вдалося з'ясувати, що розірвало 500-кілометровий "Великий каньйон", розташований на дні океану.
Комплекс "Королівської западини" розташований приблизно за 1000 кілометрів від узбережжя Португалії і відомий як "Великий каньйон Атлантики" через свої величезні розміри. Тепер у новому дослідженні вченим нарешті вдалося з'ясувати, які саме монументальні сили його сформували, пише Science Alert.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Раніше експерти сперечалися про те, як утворилася ця гігантська мережа траншей і басейнів, що простягається приблизно на 500 кілометрів дном Атлантичного океану. Одним з найбільш правдоподібних пояснень вважалося те, що ці утворення є результатом розриву океанічної кори.
У новому дослідженні вчені хотіли вивчити це питання більш детально і, за їхніми словами, реальність значно складніша. Команда використовувала нові всеосяжні дані і припускає, що поєднання ослаблення від тепла існуючого мантійного плюма і величезного тиску тимчасового кордону тектонічних плит призвело до утворення комплексу "Королівської западини" в цьому місці.
За словами співавтора дослідження, морського геолога Антьє Дюркефельдена, раніше дослідники давно підозрювали, що рух земної кори відіграли центральну роль у формуванні підводного каньйону. Результати нового дослідження вперше пояснюють, чому і як структура утворилася насправді.
Під час дослідження вчені використовували гідролокатор з високою роздільною здатністю для картування каньйону і зібрали зразки вулканічних порід із різних точок усередині западини. Далі вчені проаналізували їхній хімічний склад, що дало змогу датувати зразки і визначити їхнє походження.
Команді також вдалося зробити кілька відкриттів:
- вважається, що каньйон був утворений у період від 37 до 24 мільйонів років тому;
- знайдено докази проходження кордону тектонічних плит через цей регіон — саме вздовж цього кордону відбувалося ключове розтягнення і розтріскування.
Основною причиною того, що межа плит обрала саме цей маршрут, ймовірно, стала наявність мантійного плюму в цьому районі, який спрямовував розтріскування шляхом найменшого опору. Вчені вважають. Що ця потовщена, нагріта кора, ймовірно, зробила регіон механічно слабкішим, внаслідок чого межа плит змістилася саме тут.
І все ж, якими б не були тектонічні сили в цьому районі, вони не були достатньо сильними, щоб сформувати повноцінний серединно-океанічний хребет, подібний до Серединно-Атлантичного хребта. Коли межа тектонічних плит пізніше змістилася далі на південь, у бік сучасних Азорських островів, формування Королівської западини також зупинилося.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що рівень світового океану виявився вищим, ніж вважалося.
Раніше Фокус писав про те, що щось, що прибуло з моря, захоплює Атлантичний океан: ми нарешті знаємо, чому.