Експерти попереджають, що початкові бої не будуть ізольованими. Ілюстративне фото / depositphotos.com
Тисячі американських військовослужбовців розгортаються на Близькому Сході на тлі обговорення Пентагоном можливої наземної операції в Ірані. Американські сили можуть зосередитися на прибережних штурмах або рейдах на ядерні об'єкти, однак будь-який сценарій має серйозні ризики і загрожує перерости в тривалу війну. Про це пише Defense News, повідомляють Dengi.ua.
Один із ключових сценаріїв передбачає захоплення іранських островів (таких як Абу-Муса, Ларак і Томб) або прибережних позицій для відновлення судноплавства в Ормузькій протоці, яка заблокована через війну з Іраном. Напад може розпочатися силами морської піхоти і десантних підрозділів за повної переваги США в повітрі. Водночас президент Дональд Трамп публічно пригрозив "повним знищенням" острова Харк – головного нафтового експортного хаба Ірану.
Читайте також: Інсайдерські ставки: у США вимагають заборонити чиновникам ринки передбачень
Однак експерти попереджають: стартові бої не будуть ізольованими. Попри суперечливі дані про поточний військовий потенціал Тегерана, країна зберігає функціональне управління військами і здатність завдавати ударів у відповідь. Аналітик Коста зазначає, що перші хвилі американського десанту неминуче зіткнуться з іранським вогнем.
Незважаючи на переважну силу США і високу ймовірність успішного утримання територій, командуванню доведеться щодня балансувати між ризиком для місії і загрозою для особового складу. Захист військових стане абсолютним пріоритетом, адже небезпека стрімкого зростання втрат під час таких операцій залишається надзвичайно високою.
Інший варіант операції фокусується не на захопленні територій, а на нейтралізації іранської ядерної програми. Йдеться про відправлення американських спецпризначенців на добре захищені об'єкти глибоко на території Ірану, зокрема в густонаселеному місті Ісфахан. Наземним силам доведеться пробиватися глибоко під землю, щоб дістатися до контейнерів із високозбагаченим ураном, вилучити їх і покинути країну. Евакуаційна група майже напевно зіткнеться з жорстким збройним опором.
Ситуацію суттєво ускладнює логістика: ядерний об'єкт в Ісфахані розташований у районі з інтенсивним рухом і в безпосередній близькості від численних військових і ракетних баз Ірану, що перетворює місію на надзвичайно ризиковану. Як зазначає аналітикиня Ніколь Граєвскі, подібних надскладних операцій армія США раніше фактично не проводила, тож експертам залишається лише припускати, як саме це буде реалізовано – наприклад, чи піде Пентагон на блискавичну евакуацію повітрям під прикриттям ночі.
Навіть такі точкові місії, як захоплення островів або вилучення ядерних матеріалів, несуть загрозу переростання в масштабний конфлікт. Директор Програми реформування національної безпеки Центру Стимсона Ден Грейзер попереджає, що головний виклик полягатиме не у фізичному контролі над територіями, а в діях Ірану після появи американських військових на його землі.
За словами Грейзера, який є ветераном морської піхоти, іранці зроблять усе можливе, щоб вбити або взяти в полон якомога більше американців заради суто пропагандистської перемоги. Замість прямих конвенційних зіткнень Тегеран уникатиме вирішальних битв і намагатиметься максимально розтягнути конфлікт.
Мета Ірану – не військова перемога над США на полі бою, а перетворення кампанії на надзвичайно дорогу і виснажливу, що має змусити Вашингтон засумніватися в доцільності її продовження. Крім того, будь-яка тривала наземна операція загрожує розширенням географії війни, оскільки Іран неминуче активізує свої проксі-угруповання по всьому Близькому Сходу для атак на американські сили та їхніх союзників.
Раніше ми писали, що внаслідок іранського ракетного удару по базі в Саудівській Аравії було пошкоджено кілька військових літаків і знищено цінний борт дальнього радіолокаційного виявлення та управління E-3 Sentry.
Також ми вже писали, що через війну з Іраном, різкий стрибок цін на пальне та волатильність на фінансових ринках споживчі настрої американців щодо економіки США впали майже до історичного мінімуму.