Фото: Інтерфакс-Україна / Олександр Зубко
Освітній омбудсмен України Надія Лещик закликає керівникам закладів освіти, які отримали повідомлення про булінг від вчителя, реагувати на нього відповідно до чинного законодавства.
"Коли у суспільстві йде мова про булінг – найчастіше про нього говорять саме у контексті цькування дітей, однак постраждати від такого насильства може і вчитель. Повідомлення у соціальних мережах, неофіційні комунікації освітнього омбудсмена з педагогами свідчать про наявність випадків насильства і, зокрема булінгу щодо вчителів. Однак на практиці офіційні заяви стосовно булінгу педагогів залишаються поодинокими", – йдеться в повідомленні омбудсмена.
Зазначається, що у 2025 році Служба освітнього омбудсмена отримала загалом 165 звернень щодо жорстокого поводження, зокрема булінгу, дискримінації в закладах освіти, а з початку 2026 року – 66 таких звернень, але за цей період з 1 січня 2025 року з них лише 2 звернення були від педагогів щодо захисту їх від булінгу.
Водночас звернення до освітнього омбудсмена підтверджують, що педагоги частіше заявляють про цькування з боку своїх колег, зокрема керівників закладів освіти, тобто мобінг.
Так, у 2024 році Служба освітнього омбудсмена отримала 68 звернень щодо мобінгу та конфліктів між дорослими учасниками освітнього процесу, а у 2025 році – 84 таких звернення.
За словами Лещик, світові тенденції свідчать про зростання з роками насильства в закладах освіти, зокрема цькувань щодо вчителів.
Зокрема, це підтверджують дані, які вона наводить: у Німеччині станом на січень 2025 року 60% опитаних директорів шкіл повідомили, що фізичне та психологічне насильство в їхніх школах зросло за останні п’ять років; у Франції, згідно з роботою Слідчої місії Сенату, представленою у березні 2024 року, вчителі відчувають дедалі більший страх під час виконання своїх професійних обов’язків, зокрема 58,5 тис. з них повідомили, що їм погрожували, 17,2 тис. – що їх навмисно штовхали або вони зазнали насильства, а 900 – що їм погрожували зброєю протягом 2019-2020 навчального року; у Фінляндії у 2019 році кожен 10 вчитель зазнавав насильства на роботі.
Крім того, за даними звіту ЮНЕСКО, 80% вчителів в 2024 році повідомили, що зазнавали певної форми насильства: від словесних образ до фізичних нападів.
Серед причин, чому українські вчителі рідко офіційно звертаються зі скаргами та заявами про булінг щодо них, омбудсмен назвала наступні: відчувають тиск з боку керівництва (знаємо про випадки, коли керівники просили педагогів "не піднімати галас"); не бажають повідомляти про випадки, бо переконані, що це буде сприйматися так, наче "вчитель йде на конфлікт" з керівництвом школи, органом управління освітою, засновником закладу, батьками; бояться виглядати непрофесійно в очах дітей, батьків, колег; не знають, як правильно захистити себе або ж не знають, що мають право на захист; не вірять, що щось зміниться, зокрема через недосконале законодавство; не хочуть "псувати майбутнє" дитини, бо їм шкода дитини та/або батьків; вважають складною процедуру захисту, зокрема судового; бояться захищати себе; сподіваються, що питання вирішиться згодом (наприклад, коли дитина, яка кривдить вчителя, закінчить школу).
"Хочу наголосити, що насправді саме спроможність та готовність педагога захищати свої права – це першочергова умова для захисту прав. Якщо педагог обізнаний зі своїми правами, розуміє, як на практиці їх реалізувати та як діяти в умовах порушення і готовий до дій – то тільки тоді можна говорити про реальну можливість захистити права. Звертаюся до вчителів: не бійтеся говорити й захищати свої права! А керівникам закладів освіти нагадую – вчитель має бути захищеним від насильства в закладі освіти та має право на працю у безпечному та здоровому освітньому середовищі", – наголосила Лещик.
Також вона наполягає, що неприпустимо ігнорувати звернення про булінг, зокрема від педагогів. Такі дії – не "захист репутації" закладу освіти, а навпаки – її руйнування.
"Тому наголошую керівникам закладів освіти, які отримали повідомлення про булінг від вчителя: необхідно реагувати на нього відповідно до чинного законодавства, не дискримінувати такого педагога, а надати йому підтримку. Пам’ятайте, що інструмент повідомлення про булінг має на меті не тільки припинити насильство та нормалізувати стосунки у колективі, але й усунути причини такого насильства. Швидке й ефективне реагування – це єдина належна відповідь закладу освіти на випадки насильства", – зазначила освітній омбудсмен.