На місці демонтованого пам’ятника володимиру леніну на розі бульвару Тараса Шевченка і вулиці Хрещатик у Києві планують встановити фонтан. Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров заявив, що встановлення фонтану на місці пам'ятника леніну в центрі Києва є нейтральним, а не відіграє ролі у меморіалізації. Про це пише УНН з посиланням на сайт КМДА та допис Алфьорова у Facebook.
Фонтан на місці Леніна? Що пропонують в КМДА
У центрі Києва планують оновити громадський простір на розі бульвару Тараса Шевченка і вулиці Хрещатик, зробивши його безбар’єрним і зручним для всіх. Проєкт передбачає облаштування території відповідно до принципів доступності та сучасних стандартів міського середовища. Його реалізують за підтримки та участі меценатів
– повідомили в КМДА.
Зазначається, що на площі планують облаштувати озеленення, лавки, освітлення, зручні доріжки та фонтан, який стане символічним центром нового простору.
Фонтани мають особливе місце в архітектурній традиції Києва: ще понад 100 років тому відомі чавунні фонтани Термена встановлювали в міських парках, і з часом вони стали невід’ємною частиною історичного середовища столиці. У новітній історії міста подібний фонтан з’явився, зокрема, на Володимирській гірці. Такий самий елемент благоустрою передбачений і для цієї частини площі
– додали у КМДА.
У владі зазначили, що після демонтажу пам’ятника леніну у 2013 році ця частина міста багато років лишалася недоступною для частини пішоходів.
Наробимо сірих зон – чому голова Інституту нацпам'яті проти фонтану
Однак, голова УІНП Олександр Алфьоров розкритикував ідею встановлення фонтану, зазначивши, його встановлення є нейтральним, і не відіграє ролі у меморіалізації.
Я щиро дякую благодійникам, які прекрасно розуміють, що Київ – це не просто місто, Київ – це Столиця Незалежної Держави, яка веде криваву війну з окупантом. І саме в цей час, як ніколи, нам необхідно дуже уважно і ретельно розставляти свої маркери ідентичності та вибудовувати міцний кордон пам’яті та меморіалізації. А тут – фонтан. Для мене – це як перейменувати вулицю леніна на Абрикосову. Ну, щось нейтральне, все-одно – потім ще якась влада буде, друга, третя. Чого возитись? Наробимо сірих зон. А свідомість молодого покоління – хай в школі гартується
– написав Алфьоров.
Він нагадує, що Київ – це не просто тисячолітнє місто – це столиця, і місце, де влада Києва бачить фонтан – це центр Столиці, це серце України.
Відповідальність тут – неймовірна. Кожне подібне місце в Києві має бути гармонійно вписане у загальну концепцію. А не затикане нейтральністю, яка в сучасних умовах дорівнює безвідповідальності та, насправді, потуранню окупанту, який дуже прагне от цієї мовчазної та сірої України. У мене, як і у багатьох є свої персональні думки, що має бути на місці леніна. Я про це говорив публічно. Повторю. Один кінець бульвару Шевченка, де раніше був пам’ятник Щорсу, виходить на вулицю Петлюри. А цей- на Бессарабку та вулицю Скоропадського. В центрі бульвару є пам’ятник Грушевському. Тобто, для Столиці є прекрасна артерія, яка б меморіалізувала Добу Незалежності України 1917-1920: створення пам’ятника Петлюрі, де раніше був Щорс, та пам’ятника Скоропадському, де раніше був ленін. В центрі вже є Грушевський. Але, це моя думка, і вона має бути однією з багатьох, які будуть представлені на публічному обговоренні і подальшому конкурсі
– додав Алфьоров.
Він додав, що йому, як голові експертної групи з дерусифікації в Києві, цей крок є незрозумілим, адже не вписується у стратегію наречень в Києві.
Як киянин у 5 поколінні – вважаю це рішення дивним: моє Місто має величну історію. Як Голова Українського інституту національної пам’яті – вважаю це рішення небезпечним
– резюмував Алфьоров.