Міністерство культури України додало до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини "Традицію вбирання хрестів Хресної дороги у селі Монастирок Тернопільської області", повідомляє пресслужба міністерства.
"Такі традиції – це жива пам'ять громади. Також це доказ того, що культура передається через практику. Вбирання хрестів – це про зв'язок поколінь та силу локальних спільнот, які зберігають свою ідентичність навіть у найскладніші часи", – сказала віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Як повідомляє міністерство, звичай є важливою частиною духовного життя громади та символом тяглості поколінь. Він пов'язаний з історією села Монастирок Більче-Золотецької територіальної громади, яке має давнє коріння – тут зберігся скельний монастир ІХ-Х століть із печерним храмом та каменем-дольменом (капищем), а у 1600 році був заснований Воздвиженський Василіанський монастир.
Обряд відбувається напередодні свята Воздвиження Чесного Животворчого Хреста та охоплює 14 хрестів Хресної дороги, закріплених за родинами. Хрести прикрашають квітами, зіллям і стрічками. Підготовка до обряду триває ще з весни.
Після святкової літургії відбувається урочиста хода Хресною дорогою, яка завершується біля печерного храму. Дівчата, які вбирали хрести, отримують благословення – як символ зв'язку віри, родини та майбутнього.
Якщо учасниця обряду виходить заміж, цю роль переймає інша представниця родини, що підкреслює безперервність традиції.
Сьогодні громада продовжує практикувати цей звичай, зберігаючи його як частину своєї ідентичності та передаючи наступним поколінням.