Стиль життя Вишиванка як оберіг. Троянди – лише для цнотливих дівчат, а чорні нитки – не про траур
Щороку в третій четвер травня відзначаємо День вишиванки. Це свято вишитої сорочки як символу національної єдності та давніх звичаїв, що передаються з покоління у покоління. Втім, далеко не всі знають її таємниці.
В українській культурі вишиванку часто називають оберегом і навіть вважається "кодом нації". Кольори та візерунки на тканині передають регіональні особливості, сімейні традиції, світоглядні уявлення, зберігають колективну пам'ять, а інколи й дуже дорого коштують. Що можуть означати орнаменти на вишиванці та яке їхнє символічне значення, – дізнавався Фокус.
У різних регіонах України існують свої орнаменти, кольори та техніки вишивки. Наші предки вірили, що вишиті символи можуть захищати людину від негараздів і приносити щастя. Звісно, наукових чи документальних підтверджень цьому немає.
Знаки на вишиванці
Найчастіше у вишивці використовують геометричні орнаменти як символ гармонії та порядку, а також рослинні мотиви – символ життя, природи та добробуту. Традиційні кольори: червоний (любов, енергія та сила) та чорний (мудрість і земля). Хоча на Полтавщині любили вишивку "білим по білому" – прояв стриманості й делікатної краси, а на Гуцульщині й Буковині переважали яскраві багатоколірні орнаменти. Гуцули взагалі називали сорочку – "лудина", ніби ще одна людина, яка захищає від зла.
Відео дня
Українська дослідниця, колекціонерка та популяризаторка традиційного народного вбрання Уляна Явна зі Львова стверджує, що далеко не всім віруванням та легендам потрібно вірити.
"На мою думку, певні візерунки на сорочках мають знаки та символи, котрі зрозумілі для нас сучасних і те, що вони промовляють не треба розшифровувати чи трактувати. Таким прикладом є деякі варіанти сорочок і рушників, вишитих в Галичині в 1920-40х роках, на яких є тризуби та синьо-жовті барви. Багато зразків такої вишивки можна побачити у книзі "Нескорені" Лесі Воронюк (ініціаторки Дня вишиванки)", – пояснює Фокусу пані Уляна.
Вона додає, що деякі узори, можливо, просто були скопійовані із раніше побаченого і ніякого значення для творця не мали.
"Цікаво прочитати дослідження Кольбенгаєра про сорочки з Буковини, бо він подає не містичні трактування символів, а шукає міжнародні зв’язки і шляхи, як той чи інший візуальний символ міг з’явитись на наших територіях. Один із моїх особистих улюблених висловів: "Іноді квітка – це просто квітка", – підсумовує колекціонерка.
"У шлюбних сорочках ховали"
З іншого боку, все ж таки існували уявлення, що вишиванка – це певний оберіг. Часто її берегли як сімейну реліквію.
"Ну, це лише частина правди. Залежало від регіону, від родини, від часу. Розмовляла із старшими членами моєї родини з Тернопільщини, тож знаю, що такого не було. Для них вишиванка була ужитковою річчю, на яку змінювалась мода. Коли така сорочка псувалась, її спалювали чи пускали на якісь господарські потреби. У деяких регіонах у шлюбних сорочках ховали після смерті. Але, щоб передавалось, – це вже сучасний міф скоріше", – зазначає пані Уляна.
Ба більше, за її словами, молоді дівчата мріяли про обновки.
"Хотіла собі щось нове вишити, а не за бабцею доходжувати. Це був елемент одягу – він мав захищати від холоду чи сонця, прикривати наготу і прикрашати, а також показувати статус. Його національне значення – це уже переосмислення інтелігенцією від кінця XIX ст.", – стверджує колекціонерка.
Символізм хрестиків
Кандидатка історичних наук Марина Олійник, старша наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, детально вивчає цю тему. За словами вченої, наразі дуже багато дискусій щодо значень українських узорів на вишиванках.
"Хтось бачить і відчуває особливу енергетику певних мотивів, хтось категорично відкидає будь-яку знаковість, вважаючи орнаменти лише прикрашанням. Аналізуючи світ побутової культури українського селянства середини та кінця ХІХ століття, можна впевнено сказати, що міфологічне сприйняття було присутнє в усьому життєвому циклі – обрядах, прикметах, традиціях. Було б дивно, якби орнаментика вишивки, в тому числі й одягової, була позбавлена інформативного навантаження, а мала виключно декоративне", – розповідає Фокусу вчена.
На її думку, вишивальний мотив беззаперечно був впізнаваним і мав цілком зрозуміле сакральне значення.
"Наприклад, зображення хреста. Це дуже популярний вишивальний елемент оздоби українських сорочок. Про його появу в одяговому вишивальному мистецтві свідчить чимало європейських друкованих видань від 1500 року. В Україні ж вперше на схемах друкованих видань образ хреста з’являється в 1876 році у праці Ольги Косач "Український народний орнамент", яка через дію Емського указу була надрукована російською мовою", – пояснює пані Марина.
Здійснюючи наукову консультацію в проєкті "Вишивка в одязі видатних українців", їй вдалось з’ясувати, у кого з відомих діячів вишиті сорочки були оздоблені саме хрестами.
"Хоча до нашого часу не зберіглось жодної вишитої сорочки Олени Пчілки, я змогла дослідити світлину 1870-х років, на якій вона зображена в українському строї з сорочкою вишитою за схемою з її майбутнього альбому! Пишаюсь, що завдяки науковим дослідженням ми можемо повертати нашу історію, відтворювати втрачені вишиті сорочки. Звісно, що стилістика зображення хреста на сорочці Пчілки саме волинського типу", – додає дослідниця.
Марина Олійник пригадує, що вишита сорочка з Будинку-музею Тараса Шевченка у Києві, яка за легендою належала Марії Максимович, являє собою комбінацію хрестів і ромбів.
"Хоча мої дослідження показали, що ця сорочка могла належати й доньці чи невістці Марії Максимович", – додає вона.
Символічно, що український хрест можна побачити на вишивці сорочки Вільгельма Габсбурга, який більш відомий як Василь Вишиваний. Рапорт вишивки складається з чотирьох хрестів, які вписані у ромб.
"Мені вдалось з’ясувати, як сорочка з хрестами з’явилась у австрійського архікнязя. Сорочку вишили за зразком з Городенківщини українські біженки до австрійського міста Гмінда на замовлення Катрі Гриневичевої. Передав сорочку Василю Вишиваному її син вістун УСС Володимир. Символічно, що хрест відданості українському народу та його боротьби за свободи став долею Вільгельма Габсбурга", – зазначає вчена.
Вишита сорочка як оберіг
Етнолог Юрій Мельничук каже, що хрестики були своєрідним оберегом.
"На сороці з Сарнинського району Рівненської області бачимо рядами вишиті двосторонні хрестики… Зауважте, що під лівою рукою окремо нашитий хрестик як оберіг від вроків для маленької дитини", – пояснює дослідник.
За словами дослідника, на Поділлі заведено вишивати сорочку чорними нитками – це не вважається ознакою трауру, а навпаки. "Червоне – то любов, а чорно – то земля", — перефразовує він слова з відомої пісні.
"Також є так звані S-мотиви, гусочки або гесики, як на Поділлі кажуть. Це ще називають універсальною руною. Одночасно вона дає захист й сприймається як амулет, талісман", – додає пан Юрій, демонструючи знак.
Ромби, птахи, троянди і виноград
Так, ромб – один із найдавніших елементів, який пов’язують із землею, засіяним полем, жіночим началом. Дерево життя – символ безперервності роду, зв’язку поколінь і світобудови. Птахи на рушниках часто символізують пару, шлюб, гармонію та добробут. Виноградні мотиви асоціювалися з достатком і сімейним добробутом, а троянди в окремих регіонах були ознакою дівочої сорочки або весільного строю.
За словами етнологів, вишиті троянди на вишиванках мали право носити лише цнотливі дівчата.
Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:
- Народна депутатка України Галина Янченко зʼявилася на День вишиванки в парламенті в сукні за майже 59 тисяч гривень. Святковими фото політична діячка поділилася в Instagram.
- Зберегла красу через роки: 92-річна бабуся в традиційному вбранні підкорила мережу. Її образ показав львівський блогер Ніколас Карма.
Крім того, ми писали про історію Дня вишиванки, а також особливості української вишивки.