Народний депутат Сергій Власенко (фракція "Батьківщина") пропонує Верховній Раді запровадити спеціальний процесуальний механізм, за яким до направлення обвинувального акта до суду розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо осіб, які займають політичні посади, можливе лише за попереднім дозволом слідчого судді.
Відповідний законопроєкт №15289 про внесення змін до деяких законів на виконання резолюції №2646 (2026 р.) Парламентської асамблеї Ради Європи народний депутат зареєстрував у Верховній Раді 3 червня, повідомляє сайт парламенту.
Проєкт закону пропонує внести зміни до Кримінального процесуального кодексу, Кримінального кодексу та закону "Про оперативно-розшукову діяльність". Згідно зі змінами до направлення обвинувального акта до суду відомості досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо осіб на політичних посадах, можуть бути розголошені лише на підставі ухвали слідчого судді – і лише в тому обсязі, який визначено цією ухвалою.
Законопроєкт визначає, що політичнимі посадами є посади президента України, народних депутатів, членів Кабінету міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади.
Проєкт передбачає, що слідчий суддя може надати дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування за клопотанням прокурора або слідчого (за погодженням із прокурором) лише у разі доведення переважного суспільного інтересу та відсутності істотного ризику порушення презумпції невинуватості, прав і свобод учасників провадження або завдання шкоди досудовому розслідуванню. В ухвалі слідчого судді зазначаються конкретні відомості, спосіб, обсяг і межі їх розголошення. Розголошення інформації поза межами, визначеними ухвалою, забороняється.
Ухвала слідчого судді про розголошення відомостей щодо особи, яка займає політичну посаду, може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Подання апеляційної або касаційної скарги зупиняє виконання ухвали.
Законопроєкт забороняє залучати народних депутатів та суддів до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій або інших форм негласної взаємодії. Матеріали, отримані з порушенням цієї вимоги, визнаються недопустимими доказами.
Як зазначається у пояснювальній записці, необхідність законодавчого врегулювання цього питання випливає з положень резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи № 2646 (2026) "Violence and hate speech against politicians: a threat to democracy". Резолюція ПАРЄ рекомендує державам-спостерігачам Ради Європи запровадити або посилити законодавство щодо заборони чи обмеження розкриття правоохоронними органами інформації про поточні розслідування, які стосуються політиків, на ранніх стадіях без попереднього судового дозволу.
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що у кримінальних провадженнях, які стосуються осіб, що займають політичні посади, існує підвищений ризик використання відомостей досудового розслідування не лише для інформування суспільства, а й як інструменту політичного тиску, публічної дискредитації, формування передчасного уявлення про винуватість особи або впливу на політичну конкуренцію. Особливо чутливим є період до направлення обвинувального акта до суду. Саме на цій стадії кримінальне провадження перебуває у межах досудового розслідування, обставини справи ще не стали предметом судового розгляду, вина особи не встановлена обвинувальним вироком суду. Водночас поширення правоохоронними органами інформації про такі провадження щодо політичних діячів до направлення обвинувального акта до суду може мати значний суспільний резонанс, впливати на репутацію особи, діяльність політичної партії, парламентську діяльність, виборчі процеси та довіру громадян до демократичних інститутів.