Якщо рік тому надмірним податкове навантаження вважали 49% російських підприємців, то тепер таких уже 73%. 
Valery Tenevoy / unsplash.com
Президент Росії Володимир Путін на Петербурзькому міжнародному економічному форумі запропонував відмовитися від подальшого зниження порога виручки для обов'язкової сплати ПДВ і зберегти його на нинішньому рівні – 20 млн рублів ($278 тис. – ред.) на рік. За чинним планом цей ліміт найближчими роками мав скоротитися спочатку до 15 млн рублів ($209 тис.), а потім до 10 млн рублів ($139 тис.). Глава держави доручив уряду і Держдумі підготувати відповідні зміни. Процеповідомляють Dengi.ua з посиланням наThe Moscow Times.
Однак представники бізнесу вважають, що таке рішення ухвалено занадто пізно. За словами керівника однієї з галузевих асоціацій громадського харчування, підприємці попереджали владу про ризики відходу бізнесу в "тінь" ще на етапі обговорення реформи.
"Справу зроблено, малому бізнесу вже завдано величезної шкоди, адже попереджали ж, що 20 млн – надто низька планка, для більш-менш нормального розвитку потрібно було зупинитися хоча б на 30 млн. Ми з усіх боків отримуємо новини про закриття кафе і ресторанів, а ті, хто хоче продовжувати бізнес, змушені "мутити" з різними варіантами зниження податкового навантаження. Це питання виживання", – зазначив керівник бізнес-асоціації у сфері громадського харчування.
Читайте також: Пропаганда набридла: у Росії падають рейтинги найбільших каналів
Поріг для сплати ПДВ уже скорочували двічі. З початку 2025 року його знизили з 450 млн рублів ($6,25 млн) до 60 млн рублів ($834 тис.), а потім ще втричі – до нинішніх 20 млн рублів ($278 тис.). Якщо першу зміну підприємці пережили відносно спокійно, то нове посилення припало на період економічного уповільнення і зачепило найменші компанії. Це викликало серйозне невдоволення в діловому середовищі: багато підприємців почали замислюватися про закриття бізнесу або відхід у тіньовий сектор.
Власник мережі з п'яти невеликих магазинів зізнається, що підприємцям доводиться шукати способи скорочення податкового навантаження. За його словами, два магазини, що працюють за франшизою, були переведені на комісійну схему роботи ще після оголошення податкової реформи, що дало змогу формально зменшити виручку і залишитися нижче встановленого ліміту. У сфері краси також набирає популярності дроблення бізнесу, коли окремі зали або робочі місця оформляються як самостійні підприємства.
На погіршення становища малого бізнесу раніше звертав увагу і Центробанк. Регулятор зазначав, що саме малі та мікропідприємства найболючіше реагують на уповільнення економіки. За даними ЦБ, частка проблемних кредитів у сегменті малого та середнього бізнесу на 1 квітня сягнула 18,9%, а однією з причин цього було названо зросле податкове навантаження.
Опитування малого бізнесу, проведене в травні Промсвязьбанком і аналітичним центром НАФІ, показало зростання невдоволення підприємців податковою політикою. Якщо рік тому надмірним податкове навантаження вважали 49% респондентів, то тепер таких уже 73%. Одночасно різко збільшилася кількість тих, хто з розумінням ставиться до неповної сплати податків іншими підприємцями: їхня частка зросла з 27% до 60%.
Дослідження також зафіксувало істотне зростання скарг на податкове адміністрування. Крім підвищення ставок, підприємців турбує зниження порога для сплати ПДВ. Багато хто відзначає складність розрахунків і необхідність залучати бухгалтерів, що особливо чутливо для невеликих компаній. За рік частка скарг на складність сплати ПДВ зросла з 22% до 44%, а на ускладнення звітності – з 36% до 52%. Автори дослідження пов'язують це з наслідками податкової реформи 2026 року.
У результаті більшість невеликих торгових точок стали платниками ПДВ хоча б за пільговою ставкою 5%. Водночас рентабельність багатьох магазинів до реформи становила всього 5-6%, тому їхній прибуток помітно скоротився, зазначав генеральний директор інформаційного агентства InfoLine Михайло Бурмістров.
Міністр фінансів РФ Антон Силуанов раніше визнавав, що влада допускала можливість надмірного посилення податкового навантаження, однак, оцінюючи бюджетні надходження, дійшли висновку, що вжиті заходи виправдані. Водночас перший віце-спікер Держдуми Олександр Жуков вважає зниження порога занадто жорстким рішенням. На його думку, воно призвело до банкрутств, відходу підприємців з ринку і зростання тіньового сектора.
Жуков також вказує на протиріччя між прагненням держави вивести економіку з тіні та посиленням податкового тиску на малий і середній бізнес. За його оцінкою, близько 90% підприємців переконані, що домогтися легалізації економіки виключно за рахунок підвищення податків неможливо.
Експерти також зазначають, що фінансові труднощі і зростання податкового навантаження підштовхують частину бізнесу до роботи поза офіційним сектором. На це раніше звертав увагу Інститут психології РАН. Однією з ознак такого процесу фахівці називають зростаючий попит на готівкові розрахунки. На думку експерта РАНХиГС Олександра Абрамова, посилення податкового регулювання сприяє збільшенню обсягів готівкового обороту, а перебої з інтернетом лише прискорюють цей процес.
Водночас Dengi.ua повідомляли, що зростання цін на нафту не покриває масштабний дефіцит бюджету РФ.
Крім того, як писали Dengi.ua, у РФ піднімуть ціни на бензин і дизель, щоб спрямувати доходи на захист нафтопереробних заводів від атак українських дронів.