Світ Війна США та Ізраїлю проти Ірану Неокаперство XXI століття: війна в Ірані відродила призабутий феномен "морських битв" — ЗМІ
Світова система морської безпеки переживає найглибшу кризу за десятиліття, бо напруженість навколо Ормузької протоки — лише один із проявів ширшого процесу. Він вже встиг охопити цілу низку акваторій та морів
Оглядач Саймон Тісдалл переконаний, що сучасна політика Вашингтона щодо Ормузької протоки дедалі більше зводиться до захисту власних економічних інтересів, а не міжнародного порядку. Про це йдеться в колонці автора в The Guardian.
Автор наголошує, що саме принцип свободи мореплавства (mare liberum), який століттями лежав в основі міжнародного морського права, нині опинився під загрозою. Він нагадує, що держсекретар США Марко Рубіо ще в червні заявляв, що жодна країна не має права стягувати збори за проходження міжнародною водною артерією.
Втім, Трамп пізніше сам допускав запровадження таких платежів, а меморандум між США та Іраном фактично визнав право Тегерана й Оману отримувати прибуток від транзиту через протоку. Ця суперечливість, на думку автора, демонструє руйнування міжнародного консенсусу щодо свободи судноплавства.
Відео дня
Одним із найнебезпечніших наслідків цієї тенденції Тісдалл називає появу сучасних форм, що нагадують історичне каперство — попри його офіційну заборону після Паризької декларації 1856 року. Йдеться передусім про проксі-сили: хусити, яких підтримує Іран, атакують судноплавство біля Баб-ель-Мандебської протоки, формально не будучи державним флотом, але отримуючи зброю й підтримку від Тегерана.
Океани, Європа та тіньовий флот РФ
Окрему тенденцію автор бачить у використанні цивільних суден у військово-політичних цілях — зокрема, Росія застосовує "тіньовий флот" для гібридних операцій. Західні країни неодноразово повідомляли про підозри щодо картографування підводної інфраструктури та розвідданих поблизу кабелів зв'язку в Балтійському й Північному морях.
Окремий напрямок конфлікту — Індо-Тихоокеанський регіон, де Китай будує штучні острови в Південнокитайському морі та регулярно проводить навчання поблизу Тайваню. Додаткове занепокоєння викликали нещодавні бойові стрільби китайського есмінця у виключній економічній зоні Японії за участю російського військового корабля.
Європейський театр морського протистояння також стає дедалі активнішим — після втрат Чорноморського флоту Росія посилила активність у Балтиці, Північній Атлантиці та Ла-Манші. Автор згадує пошкодження підводних кабелів і трубопроводів, а також інциденти за участю російських кораблів поблизу Британії, які свідчать про загострення протистояння Росії з НАТО.
Що чекає на світ далі
У відповідь дедалі більше держав нарощують військово-морські можливості: Британія модернізує морську складову ядерного стримування, Австралія розвиває програму атомних підводних човнів, а НАТО переглядає пріоритети оборони. Тісдалл підсумовує, що світ поступово повертається до системи, де визначальну роль відіграє не міжнародне право, а сила держав — саме тому нинішній хаос дедалі більше нагадує не класичне піратство, а "неокаперство".
Боротьба за контроль над ключовими морськими шляхами останніми тижнями лише загострюється. Після нової ескалації між США та Іраном Вашингтон змістив акцент на забезпечення свободи судноплавства через Ормузьку протоку, а підтримувані Тегераном хусити тим часом відкрили новий фронт у Червоному морі, атакувавши нафтові танкери біля Баб-ель-Мандебської протоки.
Раніше Фокус повідомляв про те, як тіньовий флот РФ масово уникає Ла-Манша. Судна російського "тіньового флоту" почали масово уникати британських і французьких територіальних вод після низки затримань з боку влади цих країн.
Згодом стало відомо, як в адміністрації Трампа застерегли Україну. Генеральний директор Chevron Майк Вірт поскаржився адміністрації Трампа на українські атаки на танкери в Чорному морі.