Наука Соціалізм віком 4500 років: стародавнє місто змінює уявлення про зниклу цивілізацію
Дивним чином одне з найдавніших міст в історії Південної Азії процвітало без будь-якої нерівності.
Вчені з’ясували, що найбільше місто Індійської цивілізації, Мохенджо-Даро (його руїни знаходяться в Пакистані), що існувало приблизно з 2600 року до н. е. до 1900 року до н. е., кидає виклик уявленням про соціальний устрій стародавніх поселень. У той час як розвиток цивілізації — від невеликих сіл до величезних міст — зазвичай збільшує розрив між бідними та багатими, у Мохенджо-Даро, як з’ясували вчені, практично не було нерівності. Дослідження опубліковано в журналі Antiquity, пише ScienceAlert.
Використовуючи розміри будинків у стародавньому місті як показник багатства, вчені виявили, що різниця в рівні добробуту між найзаможнішими та найменш забезпеченими мешканцями була меншою, ніж у містах того ж періоду в Стародавній Греції та в цивілізації майя. При цьому нерівність між мешканцями з часом зменшувалася у міру процвітання Мохенджо-Даро.
Відео дня
Спираючись на дані розкопок, вчені розрахували коефіцієнт Джині для визначення рівня заможності людей залежно від розміру будинку. Більші будинки мають обходитися дорожче у будівництві та утриманні.
Коефіцієнт Джині — це головний статистичний показник, який вимірює рівень нерівності в доходах або майні між людьми. Він коливається від 0 до 1. Нуль означає повну рівність, а одиниця — значну нерівність. Мохенджо-Даро отримав значення 0,44, порівняно з 0,86 для давньогрецьких міст бронзової доби та 0,75 для міст цивілізації майя.
Вчені стверджують, що мешканці стародавнього міста не будували палаців і гробниць для певної групи заможних людей. Замість того, щоб дозволяти суспільним благам накопичуватися в руках невеликої еліти, міські блага були широко розподілені серед звичайних домогосподарств. По суті, ресурси міста рівномірно розподілялися між мешканцями.
Результати дослідження показують, що нерівність зменшувалася з плином часу, що збігалося зі зростанням добробуту міста та розвитком планування вулиць. Ймовірно, управління містом сприяло обмеженню економічної нерівності. Це ставить під сумнів ідею про те, що процвітання вимагає концентрації повноважень щодо прийняття рішень у руках небагатьох людей, зазначають вчені.
Індійська цивілізація наочно демонструє, що міське суспільство може бути високопродуктивним у великих масштабах, водночас забезпечуючи справедливий розподіл ресурсів і влади, зазначають дослідники.
Інші новини науки
- Археологи вважали, що люди, закуті в кайдани, знайдені у масовому похованні, були іноземними загарбниками, які вторглися на територію Афін. Але вони помилилися.