Не тільки прихильники тоталітарних режимів, а й ширші ліві кола у зв'язку з нинішньою пандемією нерідко вказують на приклад не дуже демократичних країн, надто Китаю, Куби та Північної Кореї, в боротьбі з Covid-19. Щоправда, Північна Корея, яка не показує ніяких офіційних даних щодо ситуації з коронавірусом, проте попросила про допомогу в Південної Кореї для боротьби з ним, що говорить про те, що в КНДР не все гаразд. Звичайно, нинішню таблицю захворюваності коронавірусом по країнах доводиться розв'язувати неначе якийсь складний ребус. Причина в тому, що різні країни використовують різні статистичні критерії, особливо щодо смертності від Covid-19.
Одні країни заносять до статистики всі смерті від короновірусу, зокрема й тих, хто помер поза медичними закладами: у будинках для людей похилого віку, готелях або власних квартирах. Інші країни рахують тільки тих, хто помер у медичних установах, причому зі статистики часто виключають тих літніх людей, які, крім коронавирусу, мали будь-які інші хронічні захворювання, наприклад, діабет або ішемічну хворобу серця. Наразі кількість зареєстрованих інфікованих безпосередньо залежить від наявності у країні тієї чи іншої кількості тестів на коронавірус, від їх ефективності, а також від того, чи тестують усіх людей із підозрілими симптомами, чи тільки тих, хто потрапив до медичних установ.
Також має значення те, коли саме влада тієї чи іншої країни офіційно визнала наявність епідемії, і наскільки та встигла дійсно розвинутися до миті, коли зараження та смерті від коронавирусу почали фіксувати. Врешті в деяких країнах медики мають неяну вказівку не фіксувати кількість заражень і смертей від Covid-19 понад деяку встановлену квоту, щоб не нагнітати паніки. Єдиний спосіб спробувати розібратися в цій статистичній плутанині – це прийняти деякі дані однієї країни, які видаються близькими до реальності, як еталон, і з їх допомогою перевірити дані тих країн, що викликають найбільші підозри.
Читайте також: Як Швеція дає раду коронавірусові
За еталонні ми візьмемо дані по США. Тут повноваження розділені між федеральним центром і штатами, що ускладнює фальсифікацію статистики, а з іншого боку – американська медицина є однією з найрозвиненіших у світі. Критерії врахування смертності від коронавірусу тут дуже широкі, тож цей фактор не мусить впливати на показники смертності від епідемії, а за кількістю тих, що заразилися, Америка зараз на першому місці в світі. Отже, в Америці на 31 березня було 164 253 тих, хто заразиливя, і 3165 смертей, що дає смертність в 1,9%. Біля цього показника смертність від коронавірусу в США залишається на тому ж рівні продовж багатьох днів, що дозволяє припустити, що реєструють більш-менш усі смерті від епідемії. При цьому пік епідемії в Америці ще не пройдений, але, за прогнозами фахівців, це має статися за кілька тижнів. Наразі потужності американської системи охорони здоров'я вистачає, і вона у змозі надати допомогу всім хворим, у кого захворювання проходить у важкій формі.
Тепер візьмімо Китай, де епідемія почалася, і перші тижні, принаймні в Ухані та провінції Хубей, влада її не контролювала. Там налічується 81 518 заражених і 3305 померлих, що дає летальність у 4,05%. Цей показник гірший за американський, але на тлі летальності в 11,4% в Італії здається цілком прийнятним. Якщо не враховувати, що населення Китаю за чисельністю перевершує населення США приблизно вп'ятеро. Тобто за інших рівних умов (а в Китаї епідемія почалася на місяць раніше, ніж в Америці) на тій стадії, на якій епідемія зараз у США, у Китаї мало би бути близько 821 тис. тих, хто заразився, що, якщо взяти китайський показник летальності, дало би близько 33 250 смертей. Але показане число жертв коронавірусу в Китаї зараз, де епідемія практично скінчилася, становить цифру, меншу в 9,7 разів. Думаю, що приблизно такий же порядок заниження реального числа тих, що заразився, у Піднебесній.
На Кубі ж, якщо вірити офіційним показникам, все йде просто суперщасливо: 170 заразилися й четверо померли. Але тут ця оптимістична статистика, цілком імовірно, не надто далека від дійсності. Тут треба взяти до уваги острівне положення Куби й мінімальне число іноземців, які в'їжджають туди, а також добру систему охорони здоров'я. Під цим оглядом випадок Куби ближче до успішних Тайваню, Сінгапуру та Південної Кореї.
Читайте також: Італійська рулетка: Нові Санжари вже помітні, а Майдан – ледве-ледве
У Німеччині нині 66 885 хворих і 645 померлих, що дає летальність в 0,96%, підозріло низьку порівняно із сусідньою Францією, де при 44 450 хворих померли вже 3024 людини, що дає летальність у 6,8%. При цьому населення Німеччини в 1,24 рази більше населення Франції. А якби французьке населення було б таким самим за чисельністю, як німецьке, у Франції було б зараз 55,1 тис. хворих, тобто лише в 1,2 рази менше від Німеччини. Це говорить про те, що обидві країни перебувають приблизно на одній стадії розвитку епідемії, при тому, що рівень охорони здоров'я Німеччини та Франції приблизно однаковий. Але в Німеччині набагато менше враховують смертність від епідемії поза лікарнями, а літніх хроніків виключають зі смертності від коронавирусу. Якщо застосувати до числа хворих в Німеччині французький відсоток летальності, то смертність у Німеччині від коронавирусу можна оцінити в 4548 осіб. Думаю, це число значно ближче до дійсності, ніж офіційні дані
У Росії зараз офіційно зареєстровано 1836 хворих, із яких померло дев'теро осіб, що дає просто неймовірну летальність в 0,49%. Справжня картин вочевидь зовсім не є такою оптимістичною. З огляду на те, що Росія межує з Китаєм – осередком зародження інфекції – і має досить інтенсивний пасажиропотік у Європу й назад, там має відбуватися вже досить висока стадія епідемії. Тим паче, що офіційно повідомляти про померлих від коронавырусу лікарям дозволили тільки після першого виступу Путіна щодо цієї проблеми. Якщо припустити, що Росія зараз насправді перебуває приблизно на тій же стадії розвитку епідемії, що і Франція, то тут, щодо чисельності російського населення, має бути приблизно 97,5 тис. тих, що заразилися, і близько 6632 померлих. Російська ж влада наразі не знає, як реагувати на епідемію, і не має єдиного плану боротьби з нею.
Лідери США, Англії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії та решти демократичних держав спілкуються зі своїм народом на тему епідемії в щоденному режимі й застосовують конкретні заходи, причому відповідно до чинних законів, парламентів і місцевої влади. У Росії ж мер Москви Сергій Собянін, а разом із ним і керівники низки інших регіонів, уживають жорстких карантинних заходів фактично в режимі надзвичайної ситуації, явно виходячи за межі своїх повноважень і беручи на себе повноваження президента й парламенту. При цьому ніхто не знає, чи погоджував Собянін свої дії з Путіним, чи ні. Президент же тільки постфактум видає указ, який схвалює прийняті в регіонах заходи, і доручає президентським полпредам простежити за їх виконанням. Уряд демонструє блискучу бездію. Звертатися до народу, у стилі свого безсмертного, "грошей немає, але ви тримайтеся", доводиться навіть Дмитрові Медведєву, якого, схоже, дехто вже почав сприймати як віцепрезидента. Парламент же не розуміє, які закони й у якому порядку йому треба терміново ухвалювати. Якщо епідемія триватиме ще досить довго, подібний розлад влади може призвести до великих політичних змін.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
