Керівництво Єврокомісії та бельгійський уряд проведуть 7 листопада зустріч, на якій спробують знайти компроміс щодо використання заморожених російських активів. 
Maryna Yazbeck / unsplash.com
Вище керівництво Європейської комісії та уряд Бельгії проведуть 7 листопада зустріч, на якій спробують знайти компроміс з питання використання заморожених російських активів для фінансування репараційного кредиту Україні на суму 140 млрд євро. Про це POLITICO розповіли два високопоставлені представники ЄС, повідомляють Dengi.ua.
Зазначається, що Бельгія поки що не поспішає схвалювати запропонований Єврокомісією механізм, який передбачає застосування санкціонованих російських коштів для підтримки України без їх повного вилучення. Ці активи перебувають під управлінням брюссельської фінансової компанії Euroclear.
Читайте також: $172 млн на день: скільки грошей потрібно Україні ще а 3 роки війни
Повідомляється, що прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер висловлює побоювання, що ініціатива може призвести до судових позовів з боку Росії і змусити Брюссель повернути мільярди. На жовтневому саміті ЄС він зажадав від колег по Союзу надати Бельгії надійні гарантії захисту від можливих фінансових і юридичних наслідків.
Як пише видання, вирішальне засідання в п'ятницю призначено після того, як переговори заступників міністрів фінансів у вівторок не принесли результатів. Єврокомісія при цьому попередила про брак часу для ухвалення рішень.
"Що довше ми будемо затримувати рейси, то складніше буде ставати. Це може поставити під сумнів можливі рішення щодо їх подолання", – зазначив у вівторок у Софії комісар з економіки Валдіс Домбровскіс.
Так, якщо до весни кошти не надійдуть, Україна ризикує зіткнутися з дефіцитом бюджету наступного року. Єврокомісія попереджає, що за відсутності домовленості щодо російських активів країнам ЄС доведеться підтримувати Київ власними ресурсами, що викликає невдоволення на тлі ослаблених пандемією держфінансів.
"Як ми збираємося отримати 140 мільярдів євро з європейських бюджетів у цю пору року? Це неможливо", – обурився один із заступників міністрів фінансів, який побажав залишитися анонімним.
Також наголошується, що, щоб пом'якшити позицію Бельгії, Єврокомісія підготувала меморандум з альтернативними варіантами фінансування України, включно з можливістю запозичень від ЄС. У Брюсселі сподіваються, що, усвідомивши відсутність інших життєздатних альтернативних рішень, де Вевер проявить гнучкість.
Водночас бельгійський прем'єр-міністр окреслив низку умов, виконання яких дасть змогу Бельгії підтримати ініціативу.
Насамперед Брюссель вимагає усунути ризик блокування санкцій з боку Угорщини або інших країн, дружніх до Кремля. Кожні півроку держави ЄС повинні одноголосно продовжувати антиросійські санкції, що створює можливість для Будапешта або Братислави розблокувати активи і повернути їх Росії. Комісія вже розглядає варіанти скасування права вето, щоб надати Бельгії довгострокові гарантії.
Друга умова – розподіл ризиків між країнами ЄС. Незважаючи на те, що Україна почне повертати кредит тільки після закінчення війни і виплати репарацій Росією, бельгійська сторона вимагає, щоб європейські партнери надали фінансові гарантії на випадок судових рішень на користь Москви.
Крім того, Брюссель хоче бути впевненим, що будь-які компенсаційні виплати будуть проведені без зволікання. Єврокомісія допускає можливість надання кредиту країнам, яким у певний момент може не вистачити ліквідності, однак це збільшить їхній державний борг – рішення, малопривабливе для Франції та Італії.
Нарешті, Бельгія пропонує використовувати як гарантію кредиту семирічний бюджет ЄС, а не національні кошти. У теорії Комісія могла б задіяти частину бюджетного резерву, передбаченого фінансовим планом Союзу. Така схема стане реалістичнішою після перегляду бюджету 2028 року, проте поки неясно, чи достатній поточний резерв для покриття можливих ризиків.
Як повідомляли Dengi.ua, ЄС побоюється, що МВФ може скасувати допомогу Україні, якщо Бельгія не погодиться підтримати репараційний кредит нашій країні.
Водночас, як писали Dengi.ua, країни ЄС можуть бути змушені залучити десятки мільярдів євро у вигляді спільного боргу в рамках "Плану Б" для підтримки України після того, як Бельгія відхилила плани щодо використання заморожених активів РФ як фінансової допомоги Києву.