Розмір заборгованості стрімко наближається до позначки 100% від ВВП і може перевищити її вже до кінця року. 
Alicia Christin Gerald / unsplash.com
У 2025 році Україна спрямує на обслуговування державного боргу понад 1 трлн гривень. При цьому розмір заборгованості стрімко наближається до позначки 100% від ВВП і може перевищити її вже до кінця року. За час повномасштабної війни борг держави фактично подвоївся і став обходитися бюджету дорожче, ніж пенсійні та соціальні виплати разом узяті. Про це пише "Економічна правда", передають Dengi.ua.
Обсяг і структура боргу
Зазначається, що, за даними Мінфіну, на початок липня 2025 року сукупний державний і гарантований державою борг становив 184,8 млрд доларів. Для розуміння масштабів цю суму зіставляють із ВВП: у 2024 році українська економіка виробила товарів і послуг на 190,7 млрд доларів, а борг уже сягнув 97% від цього показника.
Читайте також: Боргова прірва: держборг США досяг $37 трлн раніше за прогнози
Повідомляється, що до лютого 2022 року тенденція була іншою – тоді борг дорівнював 95,4 млрд доларів і поступово скорочувався. Сьогодні ж зовнішні запозичення більш ніж у чотири рази перевищують внутрішні (від НБУ, банків і покупців ОВДП). Однак структура зовнішніх зобов'язань стала більш сприятливою – Україна отримує кредити на тривалі терміни і під порівняно низькі ставки.
"Проте подальше накопичення навіть пільгового боргу протягом тривалого періоду може підвищити боргове навантаження так, що воно стане перешкоджати економічному розвитку. Але в умовах екзистенціальної війни краще мати високий борг, ніж зіткнутися з нестачею фінансування", – зазначає директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан.
Хто основні кредитори
Найбільшим кредитором України за роки війни став Європейський Союз. На його частку припадає кожен третій долар заборгованості – 61,16 млрд доларів. Ця сума включає кредити в рамках ERA Loans, які погашатимуться за рахунок доходів від заморожених російських активів, але не враховує безповоротні гранти.
Додатково Україна позичила 8,16 млрд доларів в урядів Канади, Японії, Німеччини, Франції та інших країн. Значну частину коштів надали також міжнародні фінансові організації.
Борг перед приватними інвесторами за єврооблігаціями було реструктуровано – державі вдалося списати близько 9 млрд доларів. Водночас невирішеною залишається проблема щодо виплат за ВВП-варантами, де фактично настав дефолт.
Перспективи
Поки війна триває, потреба в нових запозиченнях лише зростає, насамперед для фінансування оборонних витрат. Відповідно, державний борг у майбутньому збільшуватиметься.
За прогнозами МВФ, уже 2025 року його обсяг сягне 110% ВВП (для порівняння: 2021 року показник не перевищував 50%). Аналітики групи ICU очікують рівень близько 105% ВВП.
"Якщо вирахувати фінансову допомогу в межах програми ERA, яка повертатиметься коштом доходів від російських активів, то цей показник становитиме 87% ВВП – це менше, ніж наприкінці 2024 року", – пояснює старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович.
Крім того, на думку Олени Білан, на розмір держборгу відносно ВВП впливатиме і курс долара. Якщо він підвищиться до 43,5 грн за долар, то обсяг держборгу до кінця року становитиме 102% ВВП, а якщо ж залишатиметься стабільним (близько 41,5 грн за долар) – 98% від ВВП.
"У 2025 році тільки на сплату відсотків за боргами уряд планує витратити 475,84 млрд грн (наприклад, на пенсії та всі інші соціальні витрати з бюджету піде 421,43 млрд грн). Згідно з планом бюджету 2025 року, Україна витратить на обслуговування і погашення державного боргу близько 1,1 трильйона гривень. У наступні роки на боргові платежі уряд витрачатиме сотні мільярдів гривень: у 2026 році – 853,42 млрд грн, у 2027-му – 773,25 млрд грн", – підкреслює видання.
інфографіка / epravda.com.ua 
інфографіка / epravda.com.ua
Як раніше повідомляли Dengi.ua, згідно з останнім економічним оглядом, підготовленим Організацією економічного співробітництва та розвитку, очікується збільшення держборгу України до 116% ВВП у 2026 році.
Крім того, як писали Dengi.ua, Україна не виплачуватиме $665 мільйонів за держборгом, прив'язаним до зростання ВВП, оскільки не змогла домовитися з інвесторами, очолюваними хедж-фондами, про реструктуризацію.