Згідно з офіційними даними, в Україні налічується близько 62 тисяч об'єктів цивільного захисту, однак вони здатні прийняти лише половину населення. 
Miguel Alcântara / unsplash.com
В Україні через кілька років після початку повномасштабної війни зберігається серйозний дефіцит укриттів. Згідно з офіційними даними, у країні налічується близько 62 тисяч об’єктів цивільного захисту, однак водночас вони здатні прийняти лише приблизно половину населення. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інформацію «Судово-юридичної газети».
На тлі цієї проблеми Верховна Рада вирішила посилити вимоги до захисних споруд. Законопроект № 15397 19 серпня був прийнятий парламентом за основу. Документ передбачає більш суворі правила експлуатації та утримання укриттів, регулярний контроль їхнього стану, обов’язкову наявність необхідного обладнання, а також розширення фонду за рахунок швидкомонтованих конструкцій.
Читайте також: Компенсації за житло: Кабмін виділив ще понад 5 млрд грн на «єВідновлення»
Що має бути в укриттях
Згідно з положеннями законопроекту, захисні споруди повинні відповідати більш суворим вимогам. Зокрема, йдеться про герметичність, наявність електроенергії та водопостачання, вентиляції, опалення, каналізації та засобів зв’язку. У укриттях також мають зберігатися питна вода, ліки, теплий одяг та генератори.
Пропонується проводити щомісячні перевірки захисних споруд, об’єктів подвійного призначення та найпростіших укриттів. Під час воєнного стану їх не можна буде використовувати не за призначенням, зокрема для побутових або культурних заходів. Крім того, передбачається призупинити оренду захисних споруд на весь період воєнного стану.
Ще одна вимога стосується відеоспостереження. Усі захисні споруди пропонується обладнати камерами, причому витрати на їх встановлення та експлуатацію має покривати державний бюджет.
Інформація про розташування укриттів та порядок доступу до них має бути відкритою. Також пропонується створити інтерактивні карти, які дозволять громадянам швидко знаходити найближчі захисні споруди.
Окремий пункт законопроекту стосується збільшення кількості укриттів. Зокрема, пропонується будувати швидкомонтовані споруди, зокрема конструкції блок-модульного типу. Передбачається, що людина повинна мати можливість самостійно дістатися до такого укриття не більше ніж за 10 хвилин.
Крім того, документ передбачає окрему бюджетну програму для фінансування експлуатації вже існуючих захисних споруд та будівництва нових. За перешкоджання громадянам у доступі до укриттів також пропонується встановити відповідальність.
До законопроекту є зауваження ГНЕУ
Незважаючи на прийняття документа за основу, Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) звернуло увагу на низку проблем. Зокрема, недостатньо чітко визначено, хто саме відповідатиме за підготовку та контроль стану укриттів.
У законопроекті відповідні повноваження пропонується надати військовим адміністраціям та «іншим уповноваженим державним органам». При цьому конкретний перелік таких органів не встановлено. Крім того, військові адміністрації діють не на всій території країни, тоді як чинний Кодекс цивільного захисту вже передбачає значну частину повноважень у сфері укриттів за органами місцевого самоврядування.
Окремі питання у експертів виникли щодо відеокамер. Документ передбачає обов’язкове оснащення ними всіх захисних споруд за рахунок державного бюджету, однак не пояснює, з якою саме метою здійснюватиметься спостереження, хто стане власником і розпорядником отриманих даних, скільки часу зберігатимуться записи та хто зможе отримати до них доступ.
ГНЕУ також вказало на потенційну загрозу безпеці. Під час бойових дій сама інформація про місця масового перебування цивільного населення може створювати додаткові ризики. При цьому в законопроєкті відсутнє чітке визначення того, що мається на увазі під «спеціальними камерами спостереження».
Хто оплачуватиме обладнання та утримання
Окрема проблема пов’язана з фінансуванням. У пояснювальній записці зазначено, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат із державного та місцевих бюджетів. При цьому саме держава має оплачувати встановлення та обслуговування камер.
Крім того, окрема державна бюджетна програма має забезпечувати фінансування експлуатації існуючих укриттів, а також будівництва та утримання нових, включаючи швидкомонтовані споруди.
Отже, питання полягає не лише в кількості нових укриттів. Необхідно також забезпечити їх генераторами, водою, вентиляцією, зв’язком та іншим обладнанням, а потім постійно підтримувати їх у робочому стані.
Ставка на швидкомонтовані споруди
Частину проблеми з нестачею захисних споруд пропонується вирішити шляхом збільшення кількості швидкомонтованих укриттів. Законопроект передбачає, що військові адміністрації, а за їх відсутності — місцеві державні адміністрації, мають організувати державне замовлення, закупівлю або виробництво таких споруд, зокрема блок-модульного типу.
Розміщувати їх передбачається, серед іншого, у місцях масового скупчення людей — наприклад, біля зупинок громадського транспорту. При цьому відстань до укриття має дозволяти людині дістатися до нього максимум за 10 хвилин.
Однак залишається питання, наскільки масштабним буде таке будівництво. Якщо існуючих об’єктів зараз вистачає приблизно для половини населення, то встановлення окремих модульних споруд саме по собі ще не гарантує повного усунення дефіциту.
При цьому законопроєкт не встановлює конкретну кількість швидкомонтованих укриттів, які необхідно побудувати, і не визначає кінцевий термін, протягом якого проблема нестачі захисних споруд має бути вирішена.
Є й інше важливе питання — рівень захисту таких споруд. Збільшення кількості укриттів саме по собі не означає, що люди отримають достатній захист від усіх можливих загроз.
Показовий випадок стався 18 серпня в Краматорську, де російський «Шахед» влучив у модульне залізобетонне укриття. Конструкція зазнала значних пошкоджень: частина даху обвалилася, бетонні секції змістилися, а в деяких місцях оголилася арматура.
Водночас цей епізод сам по собі не свідчить про повну неефективність модульних укриттів. Їхнє основне завдання полягає у захисті людей від осколків, вибухової хвилі та інших уражаючих факторів, а не в гарантованому порятунку при прямому влученні боєприпасу.
Тому під час подальшого розгляду законопроекту № 15397 залишається принципове питання: якщо держава має намір розширювати фонд захисних споруд переважно за рахунок швидкомонтованих конструкцій, необхідно чітко визначити, від яких загроз вони повинні захищати людей і наскільки рівень їхнього захисту має відповідати ризикам у конкретному регіоні.
Крім того, як повідомляли Dengi.ua, на сьогодні понад 1,5 млн киян не забезпечені укриттями.
Водночас, як писали Dengi.ua, у Кремлі погрожують бити по Києву цілодобово у відповідь на атаки українських дронів.