Україна перетворює дешеві безпілотники-перехоплювачі на масовий елемент протиповітряної оборони, а інтерес до цих технологій виявляють США, Європа та країни Перської затоки. 
ілюстративне фото / bloomberg.com
Україна сформувала новий сегмент оборонного ринку — дрони-перехоплювачі, вартість яких може становити приблизно від 1 тис. доларів. Вони дають змогу боротися з дешевими повітряними цілями, не витрачаючи на кожен безпілотник дорогі ракети. Про це пише Delo.ua, повідомляють Dengi.ua.
Для порівняння, як пише видання, один російський Shahed-136 оцінюється приблизно в 20–50 тис. доларів, тоді як вартість сучасного перехоплювача Patriot становить близько 4 млн доларів. Тому використання дорогих ракет проти масових низькошвидкісних БПЛА стає не лише військовою, а й економічною проблемою.
Читайте також: Український ОПК отримав доступ до тренування ШІ для безпілотників
Українські дрони-перехоплювачі не замінюють такі системи, як Patriot, NASAMS або IRIS-T. Їхнє завдання — взяти на себе частину дешевих повітряних цілей і зберегти дорогі ракети для боротьби з балістичними та крилатими ракетами.
Як працює дронова ППО
Поняття «дрон-перехоплювач» об’єднує кілька типів безпілотників. Одними з найпоширеніших є швидкі FPV-квадрокоптери. Вони запускаються за лічені хвилини, отримують цілевказівку від зовнішніх засобів спостереження та здатні переслідувати повітряну ціль.
Інший клас — безпілотники літакового типу, розраховані на велику дальність і тривалість польоту. Деякі з них після невдалого перехоплення можуть повернутися на базу.
На фінальному етапі польоту дедалі частіше застосовується автоматичне наведення. Камера виявляє ціль, а програмні алгоритми коригують траєкторію безпілотника.
Однак сам перехоплювач — лише один елемент системи. Для ефективної роботи потрібні радари та інші сенсори, захищений зв’язок, програмне забезпечення, підготовлені оператори та правильно розташовані позиції.
Тому українська модель фактично являє собою багаторівневу мережу, в якій взаємодіють засоби раннього попередження, радари, РЕБ, мобільні вогневі групи, авіація та безпілотники-перехоплювачі.
Скільки коштує український ринок
Точний обсяг ринку дронів-перехоплювачів в Україні поки що визначити складно. Більшість контрактів не розголошуються, а закупівлі здійснюють держава, військові частини, територіальні громади, благодійні фонди та міжнародні партнери.
Крім того, замовники купують різні продукти. В одному випадку йдеться лише про безпілотники, в іншому — про комплекси, що включають наземні станції, радари, зв’язок, навчання та технічне обслуговування.
Найбільш надійний публічний показник — понад 3 млрд грн за чотирма державними контрактами. Однак ця сума не враховує подальші замовлення, закупівлі окремих військових частин та громад, а також міжнародну допомогу.
Оцінка в $100–500 млн для виробництва 100 тис. апаратів також не є точним обсягом ринку. Це лише орієнтир можливої вартості виробництва, оскільки ціна залежить від конкретної моделі та комплектації, а додаткові системи та обслуговування в такий розрахунок не входять.
Чому світові оцінки відрізняються
Оцінки світового ринку також суттєво розходяться. Fact.MR оцінює безпосередньо сегмент дронів-перехоплювачів у $1,6 млрд у 2026 році та прогнозує його зростання до $6,3 млрд до 2036 року.
Водночас Fortune Business Insights оцінює ринок Counter-UAS у 14,41 млрд доларів у 2026 році та прогнозує його зростання до 55,25 млрд доларів до 2034 року.
Однак ці цифри не можна вважати двома оцінками одного й того самого ринку. У першому випадку йдеться про конкретний сегмент апаратів, які фізично перехоплюють повітряні цілі. У другому враховується вся система протидії безпілотникам: радари, засоби виявлення, РЕБ, командні системи, лазери, ракети та кінетичні перехоплювачі.
Саме тому великі міжнародні контракти зазвичай передбачають постачання не окремих дронів, а готової інфраструктури протидії БПЛА.
Захід робить ставку на комплексні рішення
Одним із найпомітніших західних гравців у цьому напрямку є американська компанія Anduril. Компанія виробляє перехоплювачі Anvil і Roadrunner-M та розробляє програмну платформу Lattice.
У березні 2026 року армія США уклала з Anduril рамкову угоду строком на десять років на суму до $20 млрд. При цьому максимальна сума не означає гарантованого замовлення на перехоплювачі — окремі поставки оформлюватимуться в рамках наступних контрактів.
Показовими є й експортні проєкти. США схвалили можливий продаж Кувейту комплексів із Roadrunner-M та Anvil на суму $1,98 млрд. Для ОАЕ було запрошено пакет FS-LIDS вартістю $2,1 млрд, що включає 240 перехоплювачів Coyote Block 2, радари, пускові установки, оптику, засоби зв’язку, навчання та обслуговування.
Тому вартість таких контрактів не можна ділити виключно на кількість безпілотників: значна частина коштів припадає на інфраструктуру та інтеграцію.
Україна поки що робить ставку на відносно дешеві масові перехоплювачі та швидке вдосконалення технологій на основі бойового досвіду. США, у свою чергу, сильніші у створенні комплексних систем, які об’єднують сенсори, командування, РЕБ та різні засоби ураження.
Хто зацікавлений в українських перехоплювачах
Особливо активно українськими технологіями цікавляться країни Перської затоки. Після масштабних атак безпілотників і швидкого витрачання дорогих ракет США, Катар та інші держави почали вивчати український досвід протидії БПЛА.
Як пише Delo.ua з посиланням на дані Reuters, у березні обговорювалися можливі поставки таких українських рішень, як Sting, P1-SUN та Octopus. Також Київ пропонував обмінювати перехоплювачі на ракети Patriot.
При цьому головною експортною перевагою України є не лише вартість самих апаратів. Країна накопичила значний досвід організації роботи всієї системи — від розміщення екіпажів і взаємодії з радарами до постійного оновлення технологій відповідно до змін у тактиці супротивника.
Україна розширює можливості експорту
У липні 2026 року Україна запустила Fast Track для окремих категорій військової продукції, призначеної для країн, з якими укладено Drone Deal. Термін розгляду заявок при цьому скоротили з 90 до 30 днів.
Критично важливі товари та технології, як і раніше, не підпадають під спрощену процедуру.
Крім того, як пише видання з посиланням на дані Reuters, шість українських компаній отримали можливість поставити до США невеликі тестові партії продукції в рамках програми Drone Dominance.
Таким чином, українські дрони-перехоплювачі поступово перетворюються з експериментальної розробки на окремий напрям оборонної промисловості. При цьому потенційним покупцям Україна пропонує не лише самі безпілотники, а й досвід створення багаторівневої системи протидії повітряним загрозам.
інфографіка / delo.ua 
інфографіка / delo.ua
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, що Україна та європейські країни готують перше випробування нової системи протиракетної оборони.
Крім того, Dengi.ua писали про те, що американські компанії стурбовані передачею Україні ліцензії на ракети для Patriot.