Коли довіра в бізнесі стає найдорожчою помилкою. 
Колаж: Dengi.ua
Анатомія корпоративного конфлікту
Якщо ви підприємець з досвідом, то напевно знаєте це відчуття: коли партнер, з яким колись планували "завоювати світ", раптом стає вашим головним ворогом. Корпоративні спори рідко виникають на рівному місці. Зазвичай це довгий процес накопичення протиріч, який можна було б зупинити, якби вчасно розпізнати небезпечні сигнали.
Найчастіше трапляються три сценарії, так би мовити, "свята трійця" корпоративних проблем:
Перший сценарій – війна управління проти власності. Один партнер каже: "Я тут з ранку до ночі працюю, а ти тільки дивіденди отримуєш". Другий відповідає: "А хто гроші вклав? Хто ризикував квартирою під заставу?". Знайомо? Особливо болісно це виглядає у сімейному бізнесі, коли батьки передають справу дітям.
Другий сценарій – тихе виведення активів. Ваш партнер раптом стає дуже "креативним". Найприбутковіші контракти чомусь переходять до його нової компанії. Найкращі співробітники отримують "неперевершені" пропозиції від його друзів. А ви довго не можете зрозуміти, чому прибутки падають при тій же кількості роботи.
Третій сценарій – силове захоплення контролю. Це вже відкрита війна. Спочату з'являються незнайомі обличчя в офісі – "нові консультанти". Потім змінюється банк "для оптимізації". А потім на зборах учасників вам повідомляють, що ви "не відповідаєте новим викликам часу".
Чи можна було це передбачити? Так, якщо знати, на що дивитися.
Ранні сигнали: коли бити тривогу
Ваш партнер став менш відкритим? Перестав ділитися планами? З'явилися нові радники, яких він найняв без обговорення? Змінився стиль спілкування – замість дружніх дзвінків тільки офіційні листи?
Це не параноя – це час діяти.
Профілактика: інвестиції в спокій
Найкращий спір – той, який не відбувся. Це не просто слова.
Перевірка партнера має бути такою ж ретельною, як вибір супутника життя. Дізнайтеся про його попередні проекти. Поговоріть з людьми, які з ним працювали. Попросіть розповісти про найбільші провали – реакція покаже вам більше, ніж резюме.
Корпоративний договір – це не формальність, це ваша страховка. Багато хто каже: "Ми ж друзі, навіщо все це прописувати?". Саме тому, що друзі, і треба все прописати чітко. Щоб залишитися друзями.
Що обов'язково має бути в договорі:
- Хто і як приймає ключові рішення – якщо заходите в глухий кут, як вчиняєте.
- Що робити, якщо виникає конфлікт інтересів – за яким критерієм його визначити.
- Як один партнер може вийти з бізнесу – за власним бажанням чи через порушення домовленостей.
- Механізми "стоп-крану" для критичних ситуацій.
Це базові принципи, про які завжди потрібно пам’ятати. А ось позиції, якщо трішки зануритись в питання:
- Угода про неконкуренцію. Чітко визначте, чи можуть партнери вести бізнес, що є конкурентним до спільної компанії, і які наслідки настають у разі порушення. Це захистить від "тихого" виведення активів.
- Відкриття нових можливостей й зміна життєвих пріоритетів. Це стосується ситуацій, коли один із партнерів хоче вийти з бізнесу через особисті обставини. Наприклад, коли "одному треба і в Арктику, і в Антарктику", а іншого "молода дружина" або просто "бажання пожити". Важливо прописати процедуру виходу, щоб запобігти конфліктам.
- Умови примусового відчуження частки. Примусовий викуп частки. Цей механізм дозволяє змусити партнера продати свою частку на певних умовах. Це ефективний інструмент проти "бокопорів" (недобросовісних дій).
- Високі амбіції в політиці й політичні ризики. Коли один із партнерів має амбіції в політиці, це може створити репутаційні та фінансові ризики для бізнесу. Іншим партнерам варто розуміти, як мінімізувати ці ризики, наприклад, через передачу частки в трастове управління.
- Розлучення партнерів. Вплив особистих обставин. Розлучення партнера – це поважна причина для перегляду структури власності та способів захисту компанії. Варто заздалегідь обговорити, як розподіл майна партнера вплине на його частку в бізнесі.
- Санкції. Санкційні ризики. У сучасних умовах санкції стають важливим пунктом для мінімізації ризиків. У договорі варто врахувати, як санкції проти одного партнера вплинуть на діяльність компанії та як захистити бізнес у такій ситуації.
- Право і юрисдикція. Коли порівнюємо Lexus і велосипед, у кожного є свої плюси та мінуси. Так само і з правом. Чи завжди англійське право і Лондонський арбітраж доречні? Важливо, щоб обране право та юрисдикція були зручними саме для вас.
- Спадщина й спадкові ризики. "Перепишу хату на кота" – це не лише рекламний слоган. Коли частка розмивається, а номінальний партнер (наприклад, ваш водій) володіє значною часткою (наприклад, 40%), а ваш реальний партнер не має впливу, це створює ризики. Є ймовірність, що вашого "номінала" переманять, або що він "прокинеться знаменитим" і почне впливати на рішення.
- Вибір суду й спосіб вирішення спорів. Арбітраж чи державний суд – це важливий пункт для обговорення. Арбітраж забезпечує конфіденційність, але може бути дорогим. Державний суд – прозоріший, але публічний і може займати більше часу.
- Останній пункт. Не менш важливе! Коли ви купуєте машину, ви ж знаєте, що потрібно здати на права: вивчити теорію і скласти іспит з водіння. Це чудова аналогія, яка підкреслює, що для ведення бізнесу так само потрібно розуміти його правила та ризики
Коли загроза стала реальністю: швидке реагування
Якщо ви відчуваєте, що партнер готується до "несподіванок", діяти треба швидко. Кожен день зволікання може коштувати мільйони або навіть всього бізнесу.
Перше – звернення до суду про тимчасові заходи. Заборона на зміну керівництва, на продаж активів, на операції з рахунками. Головне – встигнути раніше, ніж недобросовісний партнер завдасть непоправної шкоди.
Друге – збереження доказів. Все листування, всі документи, всі свідчення зловживань. Без цього навіть найкращий адвокат не зможе вам допомогти.
Медіація: коли варто спробувати домовитися
Не всі корпоративні спори потребують судових баталій. Іноді розумніше сісти за стіл переговорів.
Медіація працює, коли обидві сторони розуміють: тривала війна знищить бізнес повністю. Коли є готовність поступитися заради збереження справи.
Найчастіші варіанти домовленостей:
- Розподіл сфер впливу (ти керуєш виробництвом, я – продажами)
- Викуп частки одного партнера
- Розділ бізнесу на дві незалежні компанії
Головне – зрозуміти, чого насправді хоче кожна сторона. Часто за криками про контроль ховається бажання стабільності або визнання.
Захист активів: зберегти головне
Поки йде корпоративна війна, бізнес не повинен страждати. Більше того, активи треба захищати від можливого знищення.
Якщо все майно зосереджено в одній компанії, недобросовісний партнер може заблокувати всю діяльність. Тому розумні підприємці заздалегідь розподіляють активи: нерухомість в одній компанії, обладнання в іншій, товарний знак у третій.
Страхування корпоративних ризиків – це не екзотика. Такі поліси покривають витрати на адвокатів, збитки від заблокованих рахунків, компенсацію втраченого прибутку.
Судовий захист: коли інших варіантів немає
Коли мирні способи не працюють, залишається суд. Але корпоративні спори мають свою специфіку.
Найчастіше доводиться оскаржувати рішення, прийняті з порушенням процедур. Важливо пам'ятати: у вас є лише три місяці з моменту прийняття незаконного рішення.
Стягнення збитків з недобросовісного партнера можливе, але довести їх розмір складно. Потрібні серйозні експертизи та переконлива доказова база.
В умовах війни судові процеси мають особливості. Строки можуть подовжуватися, деякі процедури спрощені. Але це також створює додаткові можливості для недобросовісних дій.
Бізнес має приносити радість
Корпоративні спори – це завжди біль. Біль втрачених можливостей, зруйнованих стосунків, змарнованого часу та грошей.
Найрозумніше – вкладати кошти в профілактику. Якісні договори, правильне структурування, чесні стосунки з партнерами. Це дешевше, ніж потім роками судитися.
А якщо партнерство вже не рятується – краще розійтися цивілізовано. Зберегти і гроші, і репутацію, а, можливо, і дружні стосунки.