Після виходу сюжету НАБУ розпочало розслідування щодо керівництва Полтавщини щодо використання коштів, виділених на будівництво укріплень. 
ілюстративне фото / armyinform.com.ua
Полтавська обласна військова адміністрація (ОВА) спільно з компанією "Енкі Констракшн" уклала контракти на будівництво фортифікаційних споруд на Донеччині на суму понад 370 млн грн, однак зведені об'єкти не відповідають вимогам сучасної війни, а втрати бюджету від завищених цін на матеріали та штучно збільшених обсягів поставок можуть становити 200 млн грн. Про це йдеться у розслідуванні народного депутата Ярослава Железняка, повідомляють Dengi.ua.
Зазначається, що в лютому 2024 року Полтавська ОВА отримала повноваження на зведення укріплень на Донеччині та через департамент будівництва підписала 16 договорів із єдиним підрядником – "Енкі Констракшн". За даними розслідування, опубліковані фотографії підтверджують, що побудовані споруди не відповідають реаліям бойових дій 2023-2025 років.
Читайте також: "Дія" не діє: як перекупники обходять верифікацію УЗ
Крім того, компанія-підрядник закуповувала матеріали не безпосередньо у виробників, а через афілійовану фірму "Примум Актив". Наприклад, "Енкі Констракшн" купувала загороджувальні піраміди за ціною 2 161 грн за штуку, тоді як "Прімум Актив" пізніше купувала ті самі вироби майже вчетверо дешевше – за 542 грн. Також на їхню доставку додатково було виділено 21 млн грн, хоча, за словами перевізників, таких рейсів не було.
Повідомляється, що аналогічні схеми застосовувалися і з деревиною: закупівля на 1,3 млн грн перепродавалася підряднику майже за 8 млн грн. При цьому, як стверджує нардеп, частина зазначених обсягів фактично була відсутня.
Так, у розмові співробітників департаменту будівництва, яка опинилася в розпорядженні Железняка, чиновники розуміють, що поставки не відповідають проєктним кошторисам. Тільки на деревині та пірамідальних конструкціях, за словами нардепа, зникло близько 50 млн грн. Завищені розцінки стосувалися також бетону, арматури та інших будматеріалів.
Як ідеться в розслідуванні, окремі записи підтверджують, що власник "Прімум Актив" Павло Литовченко, перший заступник директора департаменту будівництва Полтавської ОВА Віталій Кулініч і засновник "Енкі Констракшн" Анар Рафієв обговорювали схеми ухилення від сплати ПДВ із використанням фіктивних договорів.
За підрахунками Железняка, унаслідок цих маніпуляцій чиновники і підрядники привласнили щонайменше 200 млн грн, а повноцінних фортифікацій так і не було побудовано.
Своєю чергою, народний депутат і член комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін, аналізуючи фото укріплень, наголосив на їхніх серйозних недоліках: відсутності завершеності, маскування, дренажу, противибухових бар'єрів і захисту від ударів дронів.
"Дуже важко зробити об'єктивний аналіз побаченого на базі лише фотографії, але загальні висновки можна зробити. Те, що ми бачимо, частково відповідає вимогам початку повномасштабного вторгнення, але абсолютно не відповідає сучасним вимогам", – заявив Рахманін.
Він додав, що конструкції не мають верхнього перекриття, через що вони повністю вразливі для ударів FPV-дронів, боєприпасів, що баражують, і керованих авіабомб.
"З точки зору застосування сучасної зброї в умовах сучасної війни – це позиція для камікадзе", – підкреслив депутат.
Після виходу сюжету народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало розслідування щодо керівництва Полтавської ОВА щодо використання коштів, виділених на будівництво укріплень.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що під час будівництва фортифікацій у Сумській області фірма-підрядник закуповувала матеріали в компаній, пов'язаних із народним депутатом Ігорем Молотком. При цьому ціни на товари були завищені, а одна з фірм, була записана на матір нардепа, а інша платить зарплату його співмешканці.
Також Dengi.ua писали, що депутат Закрапатської облради від ОПЗЖ, а раніше топ-посадовець часів Януковича Владислав Каськів разом із екс-головою його адміністрації Сергієм Льовочкіним зустрічаються із забудовниками та планують збудувати курорт у рекреаційній зоні Закарпаття.