10.4 C
Kyiv
Четвер, 16 Жовтня, 2025

Китай профінансує військову підтримку України: як саме

Для продовження збройного опору у 2026 році...

Нардепа Шевченко разоблачили на отмывании более 9 млн гривен: детали

НАБУ и САП сообщили о подозрении действующему...

Келлог зустрівся з українською делегацією у Вашингтоні

У четвер, 16 жовтня, спецпредставник президента США...

РФ застосовує нову тактику обстрілів енергетики: до чого готуватися українцям

ФінансиРФ застосовує нову тактику обстрілів енергетики: до чого готуватися українцям

Замість "килимових бомбардувань" по різних регіонах, агресор перейшов до стратегії "поетапного відкушування". фото Костянтин і Влада Ліберови / instagram.com/libkos фото Костянтин і Влада Ліберови / instagram.com/libkos

Поточний опалювальний сезон за певних сценаріїв може виявитися складнішим і проблематичнішим за зиму 2022-2023 років, коли Україна пережила масштабні атаки, повсюдні блекаути та одночасне відключення електроенергії у понад 10 мільйонів українців. Про це пише "Українська правда", передають Dengi.ua.

Джерела видання в енергетичній галузі зазначають, що за характером нещодавніх ударів і за масштабами руйнувань видно – цього разу Росія діє ще більш обачливо і цинічно.

Читайте також: Як залишатися на зв'язку, коли немає світла: поради для українців

Нова тактика ворога

Повідомляється, що якщо у 2022-2023 роках акцент робився на "килимові бомбардування" – одночасні залпи ракет і дронів по різних регіонах, – то тепер агресор перейшов до стратегії "поетапного відкушування": енергосистему б'ють регіон за регіоном. Так, від початку атак зазвичай фіксують удари по прифронтових і прикордонних областях – передусім Сумській і Чернігівській, які зараз страждають найсильніше.

Також меншої, але регулярної інтенсивності атак зазнають Харківська, Одеська, Миколаївська та Дніпропетровська області. У цих регіонах противник цілеспрямовано прагне вивести з ладу весь ланцюжок енергосистеми: локальні генератори, магістральні підстанції "Укренерго" і розподільчі підстанції обласних енергокомпаній, що обслуговують великі міста.

Як пише видання, одна з помітних змін у тактиці – перехід від великих одночасних хвиль ударів до серій по кілька дронів з інтервалами в годину. Таку манеру енергетики спостерігають уперше. Після дронових нападів слідують масовані удари по генерації, зокрема із застосуванням балістичних ракет. Так, остання така хвиля припала на 10 жовтня: тоді постраждали низка гідроелектростанцій, Придніпровська і Криворізька ТЕС, а також столичні ТЕЦ – більшість об'єктів зазнали серйозних пошкоджень.

Головна мета противника залишається незмінною – дестабілізувати енергосистему і спровокувати каскадну аварію, звично звану блекаутом. Для цього росіяни намагаються спочатку розділити систему на дві великі частини і зробити їх некерованими: створити дефіцит на сході, де споживання традиційно вища, при тому що майже вся місцева генерація вже зруйнована, і поступово блокувати перетікання електроенергії із заходу на східні області. У результаті країна може розділитися на два режими – дефіцитний схід і профіцитний захід з ослабленими "перетинами" між ними, що дасть супротивникові сприятливі умови для виклику блекауту (див. інфграфіку енергорозділу нижче).

Далі можливі удари по маневреній генерації в західних областях (включно з тепловими електростанціями) і по розподільних пристроях атомних електростанцій. Якщо такі об'єкти отримають серйозні пошкодження одночасно, АЕС не зможуть видавати електроенергію споживачам, можлива різка зміна частоти і системна аварія.

До чого готуватися українцям

Видання зазначає, що українцям радять готуватися до тривалих аварійних і планових вимкнень – з досвіду минулих років випливає, що за одну-дві атаки противник здатен вивести з ладу обсяг генерації, який країна не встигне відновити за все літо.

"Ця зима точно буде дефіцитною. Уже сьогодні аварійні відключення діють майже по всій країні. Найімовірніше, взимку нас очікує сценарій "4х2": чотири години без світла, дві – зі світлом", – прогнозує представник однієї з державних енергетичних компаній.

При цьому найважчою ситуація, за оцінками співрозмовників видання, складеться в прифронтових і прикордонних регіонах – передусім у Чернігівській і Сумській областях, а також у Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській і Херсонській областях.

Одна з ключових проблем – неможливість забезпечити стовідсотковий захист засобами ППО.

"Якщо на один об'єкт летять 30-50 дронів і ракет, навіть найпотужніші системи не здатні перехопити всі. А для виведення енергоблока електростанції з ладу достатньо одного точного попадання. Що стосується підстанцій, то технічно наслідки обстрілу можна ліквідувати за 2-3 тижні, але це не рятує, якщо немає генерації", – пояснює джерело УП.

Крім того, паралельно фіксуються удари по газовій інфраструктурі: порушується видобуток, страждають компресори підземних сховищ і розподільні мережі облгазів.

"Їхня мета – не тільки зруйнувати енергетику, а й порушити баланс газу, щоб Україна, зокрема, не могла стабільно постачати паливо для генерації електрики і тепла", – зазначає топ-менеджер однієї з енергетичних компаній.

Складнощі посилює і те, що планування масованих обстрілів російським військовим допомагає власна інженерна та енергетична служба противника, яка добре знає наші слабкі місця.

інфографіка інфографіка / pravda.com.ua

Раніше Dengi.ua повідомляли, що за останні сім днів російська армія тричі здійснила масовані атаки на об'єкти газової інфраструктури Групи Нафтогаз.

Також Dengi.ua писали про те, що унаслідок масштабної атаки РФ 10 жовтня найскладніша ситуація з енергопостачанням була зафіксована в Києві та 5 областях, де запроваджували аварійні відключення світла.

Останні новини