У Німеччині та Польщі зростаюча кількість чоловіків призовного віку, які прибувають, посилює тиск на владу з боку крайніх правих політсил. 
Robert Paul Jensen / unsplash.com
Політики Німеччини та Польщі, які приймають найбільшу кількість українських біженців серед країн Європейського Союзу, висловлюють занепокоєння і негативну реакцію у зв'язку з різким зростанням потоку молодих українців 18-22 років після того, як Україна пом'якшила обмеження на виїзд з країни. На цьому тлі в обох країнах посилюються дискусії про доцільність подальшого надання притулку. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію POLITICO.
Зазначається, що незважаючи на те, що громадська думка в Німеччині та Польщі загалом залишається доброзичливою до українців, зростання кількості чоловіків призовного віку, які прибувають на службу, посилює тиск з боку крайніх правих політичних сил. У міру того як війна в Україні вступає вже в четверту зиму, а Росія продовжує атаки на українську інфраструктуру, тема міграції знову виходить на перший план – особливо на тлі загрози нових гуманітарних криз.
Читайте також: Виїзд молодих людей 18-22: як змінився ринок праці в Україні
Повідомляється, що в Німеччині представники правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца попереджають, що підтримка України може послабитися, якщо в суспільстві зміцниться думка, ніби українські чоловіки тікають від служби в армії.
"Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українці проводили час у Німеччині, замість того щоб захищати свою країну. Україна ухвалює власні рішення, але нещодавні зміни в законодавстві призвели до тенденції еміграції, з якою ми маємо боротися", – заявив виданню депутат Юрген Гардт, відповідальний за зовнішню політику в консервативній фракції.
У Польщі зі ще більш жорсткими заявами виступила ультраправа партія "Конфедерація".
"Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які повинні захищати свою країну, і водночас перекладати на польських платників податків витрати, пов'язані з їхнім дезертирством", – наголосила партія у своєму зверненні.
Також повідомляють, що, за даними польської прикордонної служби, наданими виданню, від початку 2025 року до кінця серпня, коли набули чинності нові правила виїзду, кордон із Польщею перетнуло майже 45,3 тис. українських чоловіків віком від 18 до 22 років. Після послаблення обмежень цей показник зріс до 98,5 тис. осіб, що еквівалентно приблизно 1600 в'їздам на день.
Аналогічна тенденція спостерігається і в Німеччині. За інформацією німецьких ЗМІ, що посилаються на дані Міністерства внутрішніх справ, кількість молодих українців, які прибувають у країну, збільшилася з 19 осіб на тиждень у серпні до 1400-1800 щотижня в жовтні.
Як пише видання, хоча українці становлять понад 6% робочої сили Польщі і сприяють зростанню економіки, ультраправі політики стверджують, що мігранти отримують надмірні соціальні виплати. Націоналістичний президент Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу українцям, заявивши, що державну підтримку мають отримувати тільки ті, хто офіційно працевлаштований і платить податки.
Схожі настрої посилюються і в Німеччині, де партія "Альтернатива для Німеччини" (АДН), що набирає популярність і лідирує в опитуваннях, вимагає припинити виплати українським біженцям і виступає проти військової допомоги Києву. За даними німецького агентства зайнятості, близько 490 тисяч українців працездатного віку отримують довгострокову допомогу з безробіття.
На тлі зростаючих витрат уряд Мерца готує законопроєкт, який скоротить обсяг соціальних виплат і обмежить доступ до них для іноземців.
"У багатьох змішані почуття з приводу того, як чинити з молодими українськими чоловіками призовного віку, які прибули до нас і отримують допомогу. Це зрозуміло", – зазначив Себастьян Фідлер, депутат від Соціал-демократичної партії (СДПН) і член коаліції Мерца.
При цьому Фідлер наголосив, що його партія не вважає за потрібне реагувати на ситуацію поспішно.
"Фракція СДПН у Бундестазі, як і раніше, віддана підтримці України в міру своїх можливостей. Коли її власні громадяни можуть в'їжджати в країну і виїжджати з неї. Принципово не Німеччина має право вирішувати, яких молодих людей Україна відправить на війну, а яких – ні. Частина наших відносин з Україною також передбачає, що ми не диктуємо їй", – сказав Фідлер.
Деякі німецькі чиновники вважають, що поки зарано робити висновки про тенденцію. Представник міністра внутрішніх справ Александр Добріндт заявив, що необхідно зібрати більше даних.
"Наразі розглядається можливість того, що це початковий етап зростання міграції після набуття чинності постанови, ухваленої Україною влітку, і що кількість молодих людей, які шукають захисту, може знову знизитися", – зазначив представник міністерства.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, 28 серпня Держприкордонслужба почала пропуск через кордон України на виїзд українців чоловічої статі віком до 23 років.
Після цього, як писали Dengi.ua, у вересні 2025 року польські прикордонники зафіксували зростання в 10 разів порівняно із серпнем кількості українців віком 18-22 років, які в'їхали до Польщі.