Українські аналоги дещо більші за оригінали, мають більш стійкі канали зв'язку і збільшену дальність, а також краще захищені від радіоелектронних перешкод. 
український дрон "Шмавік" / defence-ua.com
Донедавна українським інженерам не вдавалося створити аналог одного з найбільш затребуваних типів дронів – компактних квадрокоптерів, подібних до моделей Mavic ("Мавік") китайської компанії DJI. Однак, за словами віцепрем'єр-міністра і міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, Україна почала масштабне виробництво власних альтернатив цим пристроям, а перша партія в тисячу одиниць уже направлена на фронт. Про це пишуть Dengi.ua з посиланням на публікацію Forbes.
Чому так складно відтворити "Мавік"
Зазначається, що компанія DJI з Шеньчженя утримує лідерство на світовому ринку дронів з 2013 року. Її серія Mavic стала еталоном серед компактних квадрокоптерів: пристрої здатні літати до 45 хвилин на відстані до восьми кілометрів, оснащені високоякісними камерами і функціями на базі штучного інтелекту – автоматичним обходом перешкод, стеженням і поверненням додому. Усе це доступно за ціною менше ніж 2 тис. дол. Успіх DJI у 2010-х фактично витіснив американські компанії, як-от Teal, Skydio і 3D Robotics, з ринку побутових дронів.
Читайте також: Плюс 300 млн евро для українського ОПК: деталі рішення ЄС
Повідомляється, що на війні в Україні малі квадрокоптери стали незамінними. Ці компактні "очі" на полі бою забезпечують розвіддані, допомагають коригувати вогонь артилерії і навіть дозволяють скидати боєприпаси на цілі. Назва "Мавік" стала прозивною для таких пристроїв, які активно використовують обидві сторони конфлікту. Багато з них закуповуються волонтерами або купуються солдатами за власні кошти.
Як зазначив аналітик Семюел Бендетт, російські війська також багато в чому залежать від дронів DJI Mavic. При цьому Україна вже освоїла масове виробництво FPV-дронів, але створення аналога Mavic виявилося набагато складнішим.
"У DJI мільярди доларів на дослідження і розробки, доступ до найкращих інженерів і п'ятнадцятирічний досвід. Створити щось порівнянне вкрай складно", – пояснив виданню один з експертів з безпілотників.
Крім того, додатковим стимулом для розробки вітчизняних моделей стала позиція самої DJI. Компанія заборонила поставки своєї продукції в Україну, заявивши, що вона не призначена для військового застосування. Це змушує закуповувати дрони через посередників. Крім того, Пентагон заборонив використання DJI у США через ризики передання даних виробнику. Новітні моделі DJI також оснащені функціями геоблокування, які не дають змоги запускати їх у низці зон, включно з Україною, без складних технічних обходів.
Українські аналоги
Наразі в Україні активно створюються власні версії Mavic, серед яких – Ukropter, Yautja і Shmavik ("Шмавік"). Вони дещо більші за оригінали, мають більш стійкі канали зв'язку і збільшену дальність, а також краще захищені від радіоелектронних перешкод. Незважаючи на більш високу вартість, у довгостроковій перспективі вони можуть виявитися вигіднішими завдяки підвищеній надійності.
Також компанія Frontline Robotics розробила розвідувальний дрон Zoom, спроєктований спеціально для роботи в умовах активної радіоелектронної боротьби.
"Від самого початку ми вкладали значні кошти в НДДКР, щоб створити економічно ефективні та стійкі до засобів РЕБ засоби зв'язку, оскільки радіоелектронна боротьба в російсько-українській війні залишається однією з основних причин втрат безпілотників", – розповів представник Frontline.
Так, дрон оснащений системою візуальної навігації на базі штучного інтелекту (ШІ), що дає змогу повертатися до вихідної точки навіть у разі глушіння GPS. Незважаючи на вищу ціну порівняно з Mavic, Zoom вирізняється довговічністю.
"Для нас ключовим показником є не ціна за дрон, а вартість однієї місії. У той час як типовий Mavic виконує близько 60 місій на дрон, наші системи в середньому виконують близько 300 місій на одиницю. Це робить експлуатацію наших дронів у п'ять разів економічнішою", – зазначив представник компанії.
Крім того, інші українські виробники, включно з Atlas Aerospace, також пропонують власні рішення. Компанія розробила наземну станцію AtlasUltra з екраном яскравістю 2000 ніт – майже втричі вищою, ніж у DJI RC-2. Джойстики мають тактильний зворотний зв'язок, а збільшений час автономної роботи та обсяг пам'яті роблять пристрій більш придатним для військових завдань.
Також наголошується, що дослідниця докторка Олександра Моллой у роботі для Австралійського центру військових досліджень підкреслює, що досвід України ясно показує, що розвиток суверенного виробництва безпілотників – ключовий елемент національної оборони. За її словами, країни, не залучені у військові конфлікти, розвивають цю галузь повільніше, але пильно спостерігають за тим, як Україна вибудовує власну екосистему БПЛА.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли, що українські виробники дронів завойовують інтерес західних інвесторів.
Крім того, Dengi.ua писали про те, що Сили оборони України застосовують модернізовані морські дрони типу Sea Baby, оснащені оптоволоконними FPV-безпілотниками.