До серпня 2025 року попит на працівників на оборонних підприємствах РФ досяг мінімуму з 2022 року. 
ілюстративне фото / armyinform.com.ua
У 2025 році більша частина заводів російського ОПК вичерпала можливості для розширення випуску озброєнь. Тепер росіяни концентрують ресурси на найпріоритетніших напрямках – виробництві безпілотників і ракет. За даними дослідження "Нової-Європи", з початку вторгнення військові підприємства розмістили близько 600 тисяч вакансій, але сьогодні потреба в нових кадрах мінімальна, а зарплати вперше знизилися на 10%. Процеповідомляють Dengi.ua.
Зазначається, що з 2022 року Росія подвоїла випуск бронетехніки, багаторазово збільшила виробництво боєприпасів і налагодила серійний випуск дронів. Прогнози про швидкий дефіцит озброєнь не справдилися: Москва продовжує масовані атаки, щомісяця використовуючи тисячі безпілотників і сотні ракет.
Читайте також: "Смертність" бізнесу в РФ перевищила його "народжуваність" – розвідка
Повідомляється, що на потреби фронту працюють щонайменше 1200 підприємств, які публікували вакансії на hh.ru. Найактивніший період найму припав на 2022 рік, коли частка оголошень у ВПК сягала майже 2% від усіх вакансій на платформі. Але до 2025 року попит різко впав: за літо розміщено 34,5 тисячі вакансій проти 52 тисяч роком раніше. Навіть до війни оборонка наймала більше.
Як пише видання, наприкінці 2024-го Держдума попереджала про нестачу 400 тисяч фахівців, проте реальність виявилася протилежною – до серпня 2025 року попит на працівників досяг мінімуму за весь період війни. При цьому саме оборонні замовлення спровокували зростання зарплат і прискорення інфляції. Але навесні 2025-го, за словами першого заступника голови Мінпромторгу Василя Осьмакова, "економіка підійшла до точки перелому": зростання доходів у галузі зупинилося.
Сьогодні середні зарплати в РФ продовжують зростати, а в оборонці вперше з 2022 року фіксується зниження – приблизно на 10% порівняно з минулим роком. Як зазначають експерти CIT, у перші роки війни заводи компенсували зростання виробництва збільшенням робочих змін, а не ефективністю. Коли потужності виявилися повністю завантажені, подальше зростання стало можливим лише при будівництві нових цехів і закупівлі обладнання, що вимагає великих інвестицій.
У результаті підприємства тепер орієнтуються не на розширення, а на утримання співробітників. Найбільший приріст спостерігається лише в секторах, пов'язаних із дронами і ракетами. За даними Інституту вивчення війни (ISW), доходи розробників безпілотників з 2022 року збільшилися у 2,5 раза. Серед компаній, які продовжують активно набирати співробітників, – "Тактичне ракетне озброєння", "Заслон", "Агрегат", "Калашников".
Експерти підкреслюють, що обмежений доступ до кредитів та інфляційний тиск змушують перерозподіляти ресурси на користь технологій, які користуються найбільшим попитом. Виробництво бронетехніки та авіації працює лише на підтримку поточних обсягів. Так, танкові заводи в основному займаються ремонтом і модернізацією техніки, а авіаційна промисловість випускає 10-15 літаків Су-35 або Су-34 на рік, що перекриває поточні втрати.
Проте окремі підприємства розширюють потужності. Ще 2024 року супутникові знімки фіксували будівництво нових цехів і закупівлю обладнання. Серед прикладів – Пермський машинобудівний завод імені Дзержинського і Казанський вертолітний завод. При впровадженні нових ліній особливо затребувані інженери пусконалагоджувальних робіт: з початку 2025 року таких вакансій на hh.ru з'явилося майже 500.
Аналітики CIT зазначають, що екстенсивне зростання доступне лише невеликій кількості компаній. Більшість військових підприємств досягли межі розвитку: брак фінансів, обладнання та логістичні обмеження не дають їм змоги надалі нарощувати випуск тільки за рахунок збільшення персоналу.
Нагадаємо, як повідомляли Dengi.ua, мінфін РФ підготував проєкт федерального бюджету на 2026 рік, у якому передбачено збільшення базової ставки ПДВ з нинішніх 20% до 22%, а гроші від збільшених податків планують пустити на оборонку.
Крім того, Dengi.ua писали про те, що автомобільна промисловість Росії переживає глибоку кризу.