23 серпня в Україні відзначають День Державного Прапора. Напередодні Дня Незалежності по всій країні урочисто піднімають синьо-жовті стяги, які за роки незалежності стали одним із головних символів української державності.
Україна відзначає День Державного Прапора 23 серпня, але для Києва ця історія має особливий сенс. Саме тут ще за рік до проголошення незалежності синьо-жовтий стяг замайорів над міськрадою, а підняти його прийшли близько 200 тисяч людей. Чому прапор опинився над столицею ще за часів СРСР, хто ризикував заради нього і де сьогодні зберігається той історичний стяг — зібрали найцікавіші факти про символ, який для українців став значно більшим, ніж просто два кольори.
Сучасний прапор має значно довшу історію, ніж сама незалежна Україна. Синій та жовтий кольори використовували в українській символіці задовго до 1991 року, а повернення національного стяга у публічний простір наприкінці XX століття стало важливою частиною боротьби за незалежність.
Коли з'явився День Державного Прапора
Офіційно День Державного Прапора України започаткували у 2004 році. 23 серпня того року президент підписав указ, яким встановив нове державне свято.
Утім, Київ почав відзначати День Прапора раніше. На рівні столиці його святкували 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий прапор урочисто підняли над Київською міською радою.
У 2009 році до указу внесли зміни, після чого 23 серпня в Україні започаткували щорічну офіційну церемонію підняття Державного Прапора.
Який вигляд має український стяг
Сучасний Державний Прапор України складається з двох однакових горизонтальних смуг. Зверху розташована синя, знизу — жовта. Полотнище має співвідношення ширини до довжини 2:3. Саме такий синьо-жовтий варіант є офіційним державним символом України.
28 січня 1992 року Верховна Рада затвердила Державний Прапор України.
Звідки походять синій та жовтий кольори
Поєднання синього та золотого має давню історію в українській символіці. Одним із відомих прикладів є герб Львова — золотий лев на синьому тлі, пов'язаний із княжою добою.
Згодом синій і жовтий кольори стали важливою частиною українського національного руху. Особливо помітну роль вони відігравали в Галичині та під час національно-визвольних процесів початку XX століття.
Водночас твердження про те, що сучасний прапор безпосередньо походить із дуже давніх часів, історики трактують обережно. Символіка різних епох відрізнялася, а нинішній вигляд державного прапора сформувався поступово.
За український прапор карали: історії спротиву радянській системі
Для багатьох поколінь українців синьо-жовтий стяг був не просто символом, а знаком спротиву радянській системі. За його зберігання чи публічне підняття людей переслідували, заарештовували та засуджували.
Кілька історій із кримінальних справ радянських спецслужб, які зберігаються в архіві СБУ:
- 1947 рік — Василь Воробець за вказівкою українського підпілля вивісив синьо-жовтий прапор у Туловій.
- 1949 рік — Калуш: українські прапори з'явилися на трубі Калійного комбінату.
- 1966 рік — Київ: Віктор Кукса та Георгій Москаленко підняли прапор на даху Київського інституту народного господарства. За це їх заарештували й ув'язнили.
- 1973 рік — Чортків: у День Соборності одразу чотири прапори з'явилися на дахах міських будівель. До акції була причетна Росохацька група, учасників якої згодом заарештували.
- 1950 рік: під час обшуку у Романа Лопатинського радянські спецслужби вилучили українські прапори, розглядаючи їх як доказ «антирадянської діяльності».
Ці історії нагадують: задовго до 1991 року українці ризикували свободою, щоб синьо-жовтий прапор не зник.
Що означають кольори прапора
Найвідоміше трактування синього та жовтого пов'язує їх із українським природним ландшафтом: блакитним небом над золотим пшеничним полем.
Водночас у різні періоди цим кольорам надавали й інші значення. Їх пов'язували із водою та вогнем, небом і землею, сонцем та природою.
Сьогодні ж синьо-жовтий стяг насамперед сприймається як символ України, її незалежності, свободи та державності.
Як український прапор повертався у публічний простір
Особливо важливими для історії стяга стали події кінця 1980-х — початку 1990-х років. Тоді українська національна символіка, заборонена радянською владою, поступово почала повертатися на вулиці українських міст.
Однією з таких подій стало 26 квітня 1989 року. У Львові під час мітингу до річниці Чорнобильської катастрофи активіст Товариства Лева Юрко Волощак публічно підняв український національний прапор. Полотнище пошила художниця Галя Дмитришин, прикрасивши його золотим тризубом.
Наступного року знакові події відбулися вже в інших містах. 14 березня 1990 року національний стяг підняли над будівлею міської ради у Стрию. А 24 липня того ж року синьо-жовтий прапор урочисто з'явився над Київською міською радою.
Ці події відбувалися ще до проголошення незалежності України та стали частиною процесу відновлення української державної символіки.
Головні дати в історії українського прапора
Щоб простежити, як синьо-жовтий стяг пройшов шлях до статусу державного символу, варто згадати кілька ключових дат:
- 26 квітня 1989 року — український національний прапор публічно підняли під час мітингу у Львові.
- 14 березня 1990 року — національний стяг з'явився над будівлею міської ради у Стрию.
- 24 липня 1990 року — прапор урочисто підняли над Київською міською радою.
- 28 січня 1992 року — Верховна Рада затвердила синьо-жовтий прапор як Державний Прапор України.
- 23 серпня 2004 року — в Україні офіційно започаткували День Державного Прапора.
- 2009 рік — запровадили щорічну загальнодержавну церемонію підняття прапора 23 серпня.
- червень 2014 року — на Оболонській набережній у Києві тисячі людей долучилися до створення масштабного зображення українського прапора.
Яке значення прапор має для Києва
Столиця посідає особливе місце в сучасній історії українського стяга. Саме Київ став одним із міст, де національний прапор почали повертати до офіційного міського простору ще до проголошення незалежності.
24 липня 1990 року синьо-жовтий стяг підняли над Київською міською радою. Для того часу це було не просто урочисте встановлення символу — Україна ще перебувала у складі СРСР.
Ще одна знакова історія сталася у червні 2014 року. На Оболонській набережній кияни розфарбували величезну ділянку бетонного укосу у синьо-жовті кольори. До акції долучилися тисячі людей. Так прапор перетворювався з державного символу на частину міського простору та повсякденного життя столиці.
Синьо-жовтий стяг сьогодні
За роки незалежності прапор став одним із найвпізнаваніших символів України у світі. Його піднімають на державних установах, несуть під час громадських акцій, вивішують на будинках і встановлюють у містах, які повертаються під контроль України.
Під час повномасштабної війни значення синьо-жовтого стяга стало ще відчутнішим. Для українців він символізує не лише державу, а й свободу, спротив та право самостійно визначати своє майбутнє.
23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора саме напередодні Дня Незалежності. Тож синьо-жовтий стяг у ці дні стає особливо помітним — від центральних площ столиці до найменших українських міст і сіл.
До Дня Державного Прапора у Києві оновили найбільший синьо-жовтий стяг
У Києві оновили найбільше полотнище Головного Державного Прапора України. Воно встановлене на території Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні».
Флагшток сягає майже 90 метрів заввишки та важить 32 тонни. Розмір самого полотнища — 16 на 24 метри. Окрім головного прапора столиці, оновили й стяги на інших київських локаціях, де вони потребували заміни.
"Вони нагадують про нашу свободу, про тих, хто її захищає, і про нашу спільну впевненість у тому, що український стяг неодмінно повернеться в кожен куточок вільної України", – зазначили у "Київзеленбуд".
Для Києва синьо-жовтий прапор — це не лише державний символ. Він нагадує про свободу України, людей, які щодня її захищають, та про незмінне прагнення повернути український стяг у кожне місто й село, яке тимчасово перебуває під окупацією.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua