Старий новий Київ: як виглядала столиця раніше, — ФОТО

5

Протягом свого існування Київ постійно змінювався. Ми часто милуємося його красою, але не завжди задумуємося, як відомі пам’ятки та культові місця виглядали раніше. Журналісти 44. ua запрошують читачів здійснити невеликий екскурс в минуле, аби більше дізнатися про еволюцію найвідоміших об’єктів міста. Величезне шахове поле на місці стадіону "Олімпійський" Після першої світової війни, а потім і громадянської, Троїцька площа зазнала серйозних руйнацій. Тож замість того, аби її відновити, на початку 20-х років було вирішено збудувати на цьому місці новий стадіон. Схили Черепанової гори робили це місце ідеальним. Так 12 серпня 1923 року відбулося урочисте відкриття "Червоного стадіону ім. революціонера Л. Троцького", який, до речі, мав сумнівне відношення до спорту. Таким чином столиця отримала спортивну арену на 14 тисяч місць. І хоча "Червоний стадіон" був головним спортивним майданчиком столиці, спочатку, через брак фінансування, він був доволі скромним. Навіть трибуни були споруджені з дерев’яних решток, та й лавок було обмаль. Але це не завадило провести тут велику кількість турнірів, зокрема і гру в шахи на величезному полі, де роль фігур виконували люди та навіть коні. Відомо, що 1928 році на святкуванні Дня фізкультурника на стадіоні дві тисячі спортсменів Києва своїми тілами створили величезну піраміду у вигляді п’ятикутної зірки. Сквер замість бізнес-центру "Гулівер" Це зараз за адресою Спортивна площа, 1 знаходиться бізнес-центр "Гулівер". А ще у другій половині 70-х років на місці хмарочосу був сквер. Спочатку, в кінці 80-х, тут побудували метро "Палац спорту", а згодом і трамвайне кільце, яке проіснувало близько 5 років. До речі, до "Палацу спорту" трамвай ходив аж до 2005 року. У 2001-му великий демонтаж знищив трамвайне сполучення, тож поряд з важливим транспортним вузлом з'явилося місце для будівництва. Від скверу також не залишилось ані сліду, а на його місці у 2002 році почали з'являтися перші проєкти відомого нам "Гуліверу". Цирк замість кінотеатру "Україна" У 1903 році на місці сучасного кінотеатру "Україна" знаходився "Цирк Крутікова" — найвідомішого дресирувальника коней. Це був єдиний на усю Європу двоповерховий цирк, який одночасно міг розмістити дві сотні глядачів.  Будівля цирку володіла унікальною акустикою і часто використовувалася для творчих вечорів та концертів. На той час це була одна із найгарніших будівель столиці. На сцені цирку виступали відомі літературні діячі. До того ж саме тут обирали українського гетьмана Павла Скоропадського. У вересні 1941 року будівлю підірвали відступаючі війська Радянського Союзу. Вона не підлягала реставрації, тож у 45-му її довелося розібрати аж до самого фундаменту. 1 вересня 1964 року відбулося урочисте відкриття першого українського кінотеатру "Україна". Ринок "Євбаз" замість цирку На початку XIX сторіччя, Площа Перемоги, яка наразі є початком центральної частини Києва — була околицею. Через Тріумфальні ворота до Києва завозилось багато товарів. Деякі з них реалізовувались прямо на Галицькій площі (тепер це і є площа Перемоги). Саме тут, на перехресті кількох магістралей, недалеко від вокзалу, знаходився один із найпопулярніших в місті ринків, що називався "Єврейський базар" або "Євбаз". За київськими легендами, там можна було придбати що завгодно — від пиріжків з горохом та алкоголю до зірок "Героя СРСР" та зброї. На Галицькій площі Євбаз проіснув близько 100 років і завжди користувався великою популярністю. Тут збиралися люди з усіх куточків Києва. Ринок був закритий та знесений наприкінці 1950-х років. А замість нього збудована нова площа Перемоги з великою будівлею київського Цирку. Прибутковий будинок замість ЦУМу Що тільки не знаходилось на місці ЦУМу: тут був готель "Невський", приватний історичний та науково-анатомічний музей, перукарня, трудова школа, їдальня і навіть павільйон-звіринець, де перехожі могли побачити екзотичних тварин. Так, наприкінці XIX століття ділянка землі, на якій нині розташований київський ЦУМ, належала київському купцю Якову Бернеру. Коли він володів будівлею, у частині приміщень розташовувався готель "Невський", у інших частинах – приватний історичний та науково-анатомічний музей, перукарня, тощо. Після Жовтневої революції та націоналізації будинка-попередника ЦУМу, торговельно-розважальний комплекс Бернера довелося знести. У 1939 році тут з’явився Центральний Універмаг. У другу світову війну ЦУМ вцілів на Хрещатику, хоча і постраждав, і наприкінці 1950-х років був добудований і розширений. Остання перебудова-реконструкція, що обійшлася у $100 млн і була завершена у 2016 році. Поле для випасу худоби замість парку Шевченка Університетський парк площею в 5,8 гектар був відкритий для відвідувачів в 1890. Раніше цю територію використовували як сільськогосподарські угіддя — сюди приводили випасати корів. За однією з легенд, під час відвідин Києва у вересні 1876-го імператором Бразилії Доном Педру, він був здивований, що перед будівлею головного навчального закладу міста знаходиться дуже недоглянута територія. Іноземний монарх порадив генерал-губернатору Олександру Безаку зробити благоустрій цієї ділянки. Вас також може зацікавити: "Бджолиний" та "напівкружка": ТОП-5 незвичайних будинків Києва 44.ua у Телеграм: термінові, актуальні, превірені новини столиці та України для тих, хто цінує свій час Джерело: 44.ua