Національний пантеон має бути в центрі Києва, за п’ять хвилин ходи від Верховної Ради та Офісу президента. Таку думку висловив в інтерв’ю «Главкому» Вахтанг Кіпіані, дослідник історії української діаспори та сержант 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії «Хартія».
«Є ще одна важлива тема, про яку заговорили, – Національний пантеон. Активно цей проєкт почали обговорювати ще в часи президентства Віктора Ющенка. Після Революції гідності історія активізувалася, але конкретних кроків та дій не ухвалено», – зауважив Кіпіані.
Весною 2023 року електронна петиція до президента про створення Національного Пантеону Героїв України на території парку Аскольдова Могила у Києві зібрала понад 27 тис. підписів. Глава держави Володимир Зеленський відреагував: «Створення меморіального комплексу українських героїв є одним із важливих загальнонаціональних завдань, над реалізацією якого вже ведеться робота… Зокрема, утворено Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів зі створення меморіалу українських героїв та затверджено його персональний склад».
За словами очільника країни, Мінкульт політики спільно з Українським інститутом національної пам’яті та інші органи влади опрацьовують проєкт концепції Меморіалу українських героїв.
Історик почснив, що різниця між Пантеоном і військовим кладовищем полягає в тому, що у спеціально відведеному місці або споруді хоронитимуть найвидатніших українців різних професій та історичних діб: політиків, державців, письменників, священників, дисидентів, борців за Україну, які взяли зброю до рук тощо.
«Наприклад, у Підмосков’ї є могила українського гетьмана Петра Дорошенка. Якщо події складуться таким чином, що Україна зможе забрати прах гетьмана з Росії, то його варто перепоховати у Пантеоні.
Поки ми з вами розмовляємо, Євген Коновалець, Степан Бандера, Ярослав Стецько, Симон Петлюра, Іван Багряний і сотні відомих українців спочивають у різних країнах. Ми виховуємо наших дітей і націю в цілому без них. У поляків є Вавель у Кракові, у нас – нема. Це неправильно», – переконує дослідник історії української діаспори.
На його думку, пантеон має бути у центрі Києва, за п’ять хвилин ходи від Верховної Ради та Офісу президента.
«Наприклад, це можуть бути схили Дніпра довкола Аскольдової могили. Тим більше, що там до 1930-х років кладовище і було. Це буде відносно невеликий меморіал – ймовірно, до ста поховань. Тим більше, на Аскольдовій могилі, де колись були поховані останки учасників легендарного і надважливого для національної пам’яті бою під Крутами, з’явилися сучасні поховання: американського українця «Франко» (справжнє ім’я – Марко Паславський, учасник АТО, загинув 2014 року під час боїв за Іловайськ на Донеччині), Героя України Дмитра Коцюбайла («Да Вінчі»), військовослужбовця Павла Петриченка…», – зазначив Кіпіані.
Нагадаємо, що, за повідомленням «Главкома», державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» за результатами тендера 7 серпня уклала договір із консорціумом «Білдінг Юа» на нове будівництво Національного військового меморіального кладовища у межах Гатненської територіальної громади на Київщині. Вартість будівництва складає 1,75 млрд грн, що на 41,96 млн грн менше від очікуваної ціни замовника (1,8 млрд грн).
Ідеться про будівництво I черги, яка розбита на два пускові комплекси. Старт першого комплексу починається у серпні і завершиться до кінця грудня 2024 року. Другий розпочнеться паралельно з першим і має бути виконаний до 31 грудня 2025 року.
Читайте також:
- Історик Вахтанг Кіпіані: Президент Зеленський повинен повернути Бандері Героя України
- Україні потрібен пантеон національних героїв
- Головний військовий цвинтар держави: коли відкриється і кого ховатимуть? Ексклюзивні деталі