Ініціатива Міністерства охорони здоров'я заборонити працюючим на територіях комунальних лікарень приватним МРТ та КТ-центрам отримувати платню від пацієнтів загрожує доступу пацієнтів до інструментальної діагностики, вважають учасники пресконференції, яка відбулася в агентстві "Інтерфакс-Україна" у вівторок.
"Сучасна інструментальна діагностика – це значно більше, ніж наявність просто КТ та МРТ-апарату в медичному закладі. Приватні діагностичні центри протягом багатьох років формували сильні команди радіологів, вони інвестують не лише у закупівлю та обслуговування обладнання, а й у навчання лікарів, розроблення спеціальних протоколів, консультації в складних випадках та контролю якості. Не кожна лікарня має достатню кількість фахівців або необхідний клінічний досвід для виконання всього спектра складних досліджень", – сказала медичний директор ТОВ "Апаратна медицина" Анна Кравець.
Вона зазначила, що "для пацієнтів недостатньо просто знайти вільний томограф".
"Державну і приватну медицину не варто протиставляти. У них є різні можливості, різні задачі, які повинні доповнювати одне одному. Завдання держави – встановити єдині прозорі правила. Ми підтримуємо прагнення МОЗу унеможливлювати подвійні оплати, водночас це питання можна розв'язати через електронний облік, чітке інформування пацієнта, розмежування безоплатних і платних послуг та контроль кожного дослідження", – сказала вона.
Зі свого боку, генеральний директор МДЦ "Експерт" Олександр Гайдабас зазначив, що представлений МОЗом законопроєкт "шкодить як пацієнту, так і бізнесу".
"Ми за чотири роки війни не припинили розвивати мережу, оновлювали обладнання, розширювались. За чотири роки ми інвестували 203 млн грн, з яких 60 млн грн в реконструкцію приміщень. Приміщення, які ми брали в оренду, були занедбані, десятиріччями вони стояли зруйновані, після того, як ми провели реконструкцію, це сучасна будівля зі всіма інженерними мережами, яка надає послуги людям. Всі наші центри знаходяться у власності громад, коли закінчиться термін оренди, це майно залишається громаді", – сказав він.
Гайдабас зазначив, що приватні центри інструментальної діагностики дозволяють підстраховувати медичні заклади на випадок поломки державного чи комунального обладнання і безперебійно надавати медичні послуги.
"Ми теж проти того, щоб брати подвійну оплату з пацієнта. Тому треба навести лад і розробити прозорий механізм, який унеможливлює корупцію. Якщо нам скажуть заключати договір тільки з лікарнею, в якій ми знаходимося, це може викликати корупцію, адже головний лікар буде вирішувати, надавати нам пацієнтів чи ні, перераховувати нам кошти за виконані послуги чи ні", – сказав він.
Гайдабас вважає, що "можна розробити квоту, заключити прямі договори з діагностичними центрами, ввести тарифи НСЗУ на інструментальну діагностику і відповідно до цих прозорих тарифів надавати квоту відповідно до потужності центру, таким чином МОЗ зменшить чергу і люди не будуть стояти у черзі місяцями".
"Якщо ми схибимо інвесторів, завтра жоден інвестор сюди не прийде. Від запропонованого законопроєкту втрачає і пацієнт, і держава", – сказав він.
Відповідаючи на запитання агентства "Інтерфакс-Україна", Гайдабас зазначив, що запропонований МОЗом законопроєкт не передбачає жодних компенсацій приватним центрам інструментальної діагностики у разі заборони їх роботи на базі приміщень державних та комунальних медзакладів.
Зі свого боку виконавча директорка Асоціації приватних медичних закладів України (АПМЗУ) Анна Кулик зазначила, що МОЗ пояснює свою законодавчу ініціативу "необхідністю "захистити" пацієнтів від подвійної оплати та посилити контроль за призначеннями, водночас формулювання законопроєкту може фактично заблокувати будь-які законні способи оплати діагностики – від добровільного медичного страхування та корпоративних програм роботодавців до допомоги благодійних фондів, міжнародних організацій чи спонсорів клінічних досліджень".
"Багато закладів не мають власних МРТ чи КТ, і саме приватні центри роками забезпечували громади необхідною діагностикою. Обмеження їхньої діяльності може призвести до зростання черг, які вже сягають кількох місяців, а також до втрати доступу до обстежень та погіршення якості медичної допомоги", – сказала директорка АПМЗУ.
Кулик зауважила, що запропонована МОЗом модель "робить керівництво лікарні єдиним замовником приватної діагностики, фактично позбавляючи пацієнтів права вибору".
"За відсутності додаткового фінансування існує ризик, що державні заклади не зможуть забезпечити весь спектр досліджень. МОЗ визнає дефіцит сучасного обладнання у державних лікарнях, але водночас пропонує модель, яка може фактично демонтувати сегмент приватної діагностики, що компенсує цю нестачу", – сказала вона.
За підрахунками АПМЗУ, придбання одного МРТ та одного КТ для лікарні коштує щонайменше 75-107 млн грн, а з урахуванням реконструкції приміщень та сервісу – понад 100 млн грн.
"Якщо заміни приватної інфраструктури потребуватимуть хоча б 100 лікарень, це означатиме, щонайменше, 10 млрд грн додаткових капітальних витрат. Законопроєкт виходить за межі боротьби з подвійною оплатою та створює прямий ризик припинення роботи приватних діагностичних центрів у лікарнях", – сказала Кулик.
Вона зазначила, що АМПЗУ, як альтернативу, пропонує "контроль конкретних досліджень і джерел їх фінансування замість тотальної заборони законної діяльності".
"Потрібно забезпечити реальний контроль за державним обладнанням, прозорі черги, облік кожного дослідження та відповідальність керівництва лікарень за неефективне використання техніки. МОЗ не надало достатніх аналітичних даних про масштаби подвійної оплати, кількість підтверджених порушень та причинний зв'язок між присутністю приватного центру і завантаженістю державного обладнання", – сказала директорка АМПЗУ.
Зі свого боку, президент Всеукраїнської ради прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк зазначив, що "пацієнт не повинен втрачати право обирати надавача, час проходження дослідження та законний спосіб його оплати".
"Законопроєкт може збільшити черги та обмежити доступ до діагностики, зокрема, для військових, ветеранів, маломобільних і соціально вразливих пацієнтів. МОЗу потрібно доопрацювати проєкт, щоб він міг справді зупинити повторне стягнення грошей з пацієнтів, а не створювати нові бар'єри для доступу до діагностики. У першу чергу заборонити лише повторну оплату конкретної послуги, яку вже оплатила НСЗУ, зберегти страхові, благодійні та приватні джерела фінансування, не обмежуючи законні платні дослідження, та ввести відповідальність за встановлені порушення", – сказав він.
Як повідомлялося, у липні МОЗ запропонував внести зміни до ст.18 Основ законодавства України про охорону здоров'я і заборонити приватним закладам, що орендують площі у державних або комунальних лікарнях, стягувати плату безпосередньо з пацієнтів за послуги інструментальної діагностики. Цю ініціативу відомство пояснило боротьбою з примусом пацієнтів оплачувати медичні послуги, які вже були оплачені державою у рамках Програми медичних гарантій (ПМГ).
За даними МОЗ, в українські медзаклади з 2020 року було поставлено 235 комп'ютерних томографів на суму понад 3,36 млрд грн. Наразі в Україні кількість КТ-апаратів у перерахунку на 1 млн населення є вищою, ніж у деяких країнах Європи. Водночас у країнах ЄС кількість досліджень на один апарат на день суттєво вища.
Наразі у медзакладах України зареєстровано 749 апаратів КТ, у тому числі 496 використовуються у закладах, які надають безоплатну медичну допомогу у межах ПМГ, 396 апаратів КТ працюють у комунальних медзакладах, ще 58 КТ-апаратів задіяно у приватних закладах, 42 – у державних.