Політика Російсько-українська війна Тристоронні переговори у Женеві Демілітаризована зона без армій зовсім: про що говорили Україна і РФ у Женеві
Останній раунд переговорів у Женеві завершився без будь-яких ознак прогресу, але учасники переговорів продовжують обговорювати, хто контролюватиме землі на сході України в разі досягнення угоди.
Росія зажадала від України передати контрольовані нею землі в Донецькій області як умову припинення війни. Це смуга території завдовжки близько 80 кілометрів і завширшки 60 кілометрів, що охоплює десятки міст і сіл і розташована між лінією фронту й адміністративним кордоном регіону. Україна відмовилася від одностороннього виведення військ, заявивши, що поступка територій підштовхне Росію до нових нападів в Україні або в іншому місці. Київ зажадав гарантій безпеки, щоб утримати Москву від порушення режиму припинення вогню, повідомляє NY Times.
За словами трьох анонімних джерел, знайомих із перебігом переговорів, останніми тижнями офіційні особи обговорювали ідею створення демілітаризованої зони, яку не контролює жодна з армій.
Відео дня
Це відроджує пропозицію, яку було включено до попередніх мирних планів, зокрема до плану з 28 пунктів, висунутого адміністрацією Трампа в листопаді.
Протягом останнього тижня президент України Володимир Зеленський неодноразово применшував перспективи передачі території в обмін на мир.
"Дозволити агресору що-небудь забрати — велика помилка", — говорив він.
Минулої осені Путін ухильно відповів на запитання про створення демілітаризованої зони на Донбасі. План із 28 пунктів передбачав передачу контролю над територією Росії, але забороняв розміщення там військових сил. Путін заявив, що деталі необхідно обговорити.
Радник Путіна із зовнішньої політики Юрій Ушаков пізніше висловився більш позитивно, заявивши, що Росія могла б погодитися на створення такої зони, якби російській поліції або солдатам національної гвардії було дозволено патрулювати її.
Демілітаризована зона могла б стати частиною життєздатного врегулювання, заявив Вільям Б. Тейлор, науковий співробітник Атлантичної ради, аналітичного центру, і колишній посол США в Києві. Але, за його словами, інтереси України мають бути захищені, а для цього адміністрації Трампа потрібно буде чинити додатковий тиск на Росію.
"Важливо, щоб це було реальне рішення, а не примусове. Будь-яке примусове рішення не буде стабільним. Воно не протримається довго", — заявив Тейлор.
Учасники переговорів також обговорювали створення зони вільної торгівлі в будь-якій можливій демілітаризованій зоні, хоча інвестиційні можливості здаються обмеженими на території, що виявиться затиснутою між двома арміями, навіть за умови припинення вогню. Більша частина промисловості в цьому районі зруйнована, працює тільки одна вугільна шахта, і ризик відновлення конфлікту зберігатиметься протягом багатьох років.
Володимир Зеленський також висловив сумнів у доцільності такої угоди.
Питання про те, як буде управлятися демілітаризована зона, також стало каменем спотикання. Україна наполягає на розміщенні в регіоні міжнародних миротворчих сил.
За словами двох із трьох джерел, учасники переговорів обговорювали формування цивільної адміністрації для управління територією після війни. Одне з джерел повідомило, що до її складу можуть увійти представники Росії та України, але зазначило, що сторони далекі від угоди.
Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомляли, що після переговорів у Женеві стало зрозуміло — потрібна зустріч "на рівні лідерів" між Путіним і Зеленським.
А тим часом військовий аналітик Майкл Кларк заявив, що у США знають, що Путін не готовий до миру, але Трампу на це "плювати".