Політика Вибори в Україні Дільниці на лінії розмежування: нардеп пояснив як голосуватимуть та балотуватимуться військові
Вибори в Україні будуть проведені, але лише після скасування воєнного стану. При цьому для організації виборчих процесів потрібно буде близько шести місяців.
Натомість вибори під час перемир'я або зупинка воєнного стану на декілька днів задля проведення неможливі. Про це заявив народний депутат фракції "Голос" Роман Лозинський, який працює в робочій групі з питань організації виборів, в інтерв'ю lb.ua.
За його словами, у парламенті досягли консенсусу, що вибори пройдуть щонайменше через шість місяців після скасування воєнного стану.
За яким законом проходитимуть вибори
Лозинський пояснив, що в Україні немає поняття "повоєнні вибори" в законодавстві — існуюь лише формулювання "чергові" та "дострокові". Через це наразі тримає робота над спеціальним законодавством.
Водночас, на думку Лозинського, це буде одноразовий закон, який регламентуватиме саме такі вибори.
Відео дня
Як голосуватимуть військові
За словами нардепа, військовослужбовці, які перебуватимуть на пунктах постійної дислокації, будуть голосувати на звичайних виборчих дільницях, адже ніхто не створюватиме спецдільниць для голосування ЗСУ в тилу.
Ця система працювала на виборах до цього, і діятиме далі — "вони голосують разом із сусідами, які живуть у будинках поруч".
Водночас для військових на передовій можуть створити спеціальні дільниці. Однак наразі пропонується, щоб у списки виборців на них були включені лише ті військові, які фактично перебувають у підпорядкуванні командира в секторі виконання завдань.
"Тому що військова служба дуже динамічна. У частині можуть бути умовно три тисячі людей, але частина може виконувати завдання на лінії зіткнення, частина може бути у відрядженні, хтось може бути на навчаннях, хтось у відпустці. На жаль, хтось може бути в полоні або зник безвісти", — пояснив Лозинський.
Ще одна пропозиція передбачає можливість для військових голосувати не тільки за паспортом, але й за військово-обліковим документом. За словами нардепа, це потрібно тому, що військові на лінії зіткнення часто не беруть з собою паспорт, а от військовий квиток чи посвідчення в них завжди з собою.
Водночас той факт, що кожен громадянин може отримати лише один бюлетень за виборчою адресою, дозволить уникнути махінацій при такому форматі голосування.
Спецдільниці на лінії розмежування
Лозинський розповів, що реалії полягають в тому, що лінією розмежування на момент скасування воєнного стану буде не державний кордон. Тож території, окуповані з 2014 року і з 2022 року, ймовірно, на момент виборів можуть залишатися окупованими.
Через це на лінії розмежування розглядається варіант створення спеціальних виборчих дільниць. Водночас йдеться про виняткові випадки.
Зокрема, йдеться про ситуації, коли немає можливості організувати логістику військовослужбовців до звичайних виборчих дільниць. Однак ця заявка буде формуватися безпосередніми керівниками військових частин.
"Щоб це не було інструментом для маніпуляцій, ми пропонуємо багаторівневу систему ухвалення рішень. Спочатку ініціатива створення такої дільниці може виходити від командира військової частини, який розуміє ситуацію на місці й бачить, що підрозділ фізично не може приїхати на звичайну дільницю. Далі ця інформація має пройти через Міністерство оборони. І саме Міністерство оборони повинно визначати, чи є підстави створити таку спеціальну дільницю, чи дійсно підрозділ перебуває в районі виконання бойових завдань і не може організовано проголосувати на звичайній дільниці", — зазначив Лозинський.
Як військові зможуть балотуватися на виборах
У Центральній виборчій комісії запропонували, аби військові могли отримати десятиденну відпустку для реєстрації, агітації та участі у виборах. Однак Лозинський пояснив, що п'ять днів відпустки передбачені для подання документів, після чого військові отримають право на відпустку на весь виборчий процес: якщо кампанія триває 60 днів — то 60, якщо 90 — то 90.
Водночас на уточнююче питання про можливі маніпуляції через бажання командирів надавати відпустки найбільш медійним військовим і потенційно прохідним кандидатам, Лозинський пояснив, що командир не може відмовити в наданні відмови відпустки нікому. Якщо військовослужбовець буде зареєстрований кандидатом, він автоматично отримує право на відпустку.
Також нардеп прокоментував ризики зниження чисельності Сил оборони через те, що військові будуть балотуватися або можуть просто використати реєстрацію кандидатом як можливість отримати відпустку. За його словами, на президентських виборах будуть лише поодинокі випадки балотування військових через величезну виборчу заставу.
"Щодо парламентських виборів, то справді часто говорять про можливі зловживання — мовляв, буде так званий політичний туризм: хтось захоче піти у відпустку, запишеться кандидатом, хоча насправді ним не є. Але ми ж розуміємо, що кандидатом стати не так легко. Стосовно парламентських виборів, то тут теж є обмеження. Є політичні партії, які є суб’єктами висування. Самовисування немає, тому що в нас уже немає мажоритарної системи", — заявив він.
При цьому є ще два фактори, які обмежуватимуть можливості для маніпуляцій:
- В Україні діє Виборчий кодекс, який передбачає відкриті партійні списки;
- Відпустка задля здійснення агітації буде неоплачувана.
"Це твоє право вести політичну агітацію за себе, реалізовувати своє право бути обраним. І цим правом ти можеш скористатися", — сказав Лозинський.
Проросійських політиків можуть обмежувати
Наразі у Верховній Раді тривають обговорення щодо можливих обмежень депутатів, які були членами проросійських партій. Лозинський заявив, що на його думку потрібно обмежити право ставати кандидатом для членів політичних партій, заборонених судом.
"Але міжнародні норми й наші партнери кажуть: "Вибачте, ми вас як державу не те що в Європейський Союз не приймемо, а взагалі не визнаємо цих виборів, тому що люстрація має бути тільки індивідуальним актом, буквально поіменною, в ідеалі — з вироками суду. Але ми ж прекрасно розуміємо, що в нас дуже складне законодавство про сепаратизм і колабораціонізм. Вироки, терміни давності, судові справи — це роки, десятиліття", — сказав нардеп.
Натомість у парламенті пропонують позначати в бюлетені інформацію про те, що кандидат був у керівних органах партій, заборонених судом ("Партія Шарія", "ОПЗЖ", "Комуністична партія України", "Партія Регіонів" тощо), а також про те, що кандидати були депутатами від цих сил будь-яких рівнів.
"Це дозволить українцям, які не готові голосувати за таких людей, уникати подібного вибору. І це дуже м'яка люстрація. Однак навіть такі речі викликають спротив чи сумнів. Поки що це частина дискусії. Вона триває, але я переконаний: без очищення влади в межах міжнародного права і Конституції ми можемо побачити досить тривожні результати виборів", — резюмував Лозинський.
Нагадаємо, що у Верховній Раді готують комплексний законопроєкт, який має визначити порядок проведення виборів після завершення війни. За словами, Руслана Стефанчука, представити напрацьований документ у сесійній залі планують уже найближчим часом.
Також Фокус розповідав, що більшість українців переконана, що громадяни, які незаконно виїхали за кордон під час війни і не повернулися, не повинні мати права голосу на перших післявоєнних виборах.