Ексклюзиви Російсько-українська війна Обстріли міст України Масований удар по Україні за кілька днів: що приховав обстріл у ніч на 5 січня

Нічна тривога 5 січня виглядала як пролог до масштабного ракетного удару: у повітрі — стратегічна авіація, тривоги в кількох регіонах, повідомлення про можливі пуски. Однак очікуваної ракетної хвилі так і не сталося. Чому Росія обмежилася дронами, навіщо створювала ілюзію масованого обстрілу і що насправді перевіряв ворог — Фокус з'ясував разом із військовими експертами.
У ніч на 5 січня 2026 року Росія здійснила повітряну атаку по Україні. Перед цим моніторингові канали зафіксували ознаки підготовки масштабного ракетного удару — підйом стратегічної авіації, рух повітряних цілей і повідомлення про можливі пуски, але широкомасштабний ракетний обстріл, який очікували, так і не відбувся.
За даними Повітряних сил Збройних сил України, ворог нібито готував пуски з території Росії балістичних ракет "Іскандер-М" і керованих зенітних ракет С-300, однак конкретна кількість випущених ракет і підтверджені пуски залишаються під питанням — значних масових стартів не зафіксовано.
Відео дня
Хоча великої ракетної хвилі не сталося, ворог все ж застосував ударні засоби, що створили реальну загрозу: Росія запустила близько 165 ударних безпілотників типу Shahed, "Гербера" та інших дронів, які пересувалися в повітряному просторі України. Повітряні тривоги пролунали в Київській, Харківській, Чернігівській та Полтавській областях.
Атака 5 січня: як РФ перевіряє українську ППО
Військовий експерт Олег Жданов вважає, що відсутність пусків ракет у ніч на 5 січня була не випадковістю, а елементом тактики.
За його словами, Росія свідомо не застосовувала ті типи ракет, які українська протиповітряна оборона вміє збивати з найвищою ефективністю.
"Росія не випускала ті ракети, які ми в більшості своїй збиваємо. З "Кинджалами" ми боремося доволі успішно. Крилаті ракети — понад 90% уражаються. Саме тому їм було важливо не витрачати ці боєприпаси, а вирішити інше завдання", — пояснює Фокусу Жданов.
На думку експерта, ключовою метою було виявлення позицій української ППО.
"Щоб "засвітити" нашу ППО, треба підняти якомога більше носіїв у повітря. Ми змушені вмикати радіолокаційні станції — вони починають працювати, випромінювати сигнал і стають помітними", — каже Жданов.
Особливу увагу експерт звертає на те, що частина дронів типу Shahed діяла не автономно, а з можливістю дистанційного керування.
"Деякі "Шахеди" мали модем і працювали на дистанційному керуванні. Це означає, що оператор у реальному часі бачить, де саме вмикаються РЛС систем ППО, і може коригувати маршрут дронів, спрямовуючи їх на конкретні цілі", — продовжує він.
Фактично, за словами експерта, імітація масштабного удару змусила Україну активувати захист, що й було необхідно противнику.
"Так і працює система виявлення з протилежного боку. Через саму загрозу застосування ракет ми змушені дивитися в небо, щоб не пропустити атаку", — каже Жданов.
Масований обстріл без ракет
Олег Жданов називає дві основні причини, чому РФ утрималася від пусків "Кинджалів", Х-101 чи "Калібрів":
- Висока ефективність української ППО проти саме цих типів ракет.
- Зниження можливостей Росії щодо їх регулярного застосування.
"Ми навіть не знаємо, який саме МіГ підіймався — МіГ-31К чи звичайний МіГ-31. Відрізнити це можна лише тоді, коли видно ракету під фюзеляжем. Це також частина гри на невизначеність", — зазначає експерт.
Водночас він наголошує: навіть якщо росіяни фіксують роботу українських РЛС, це не дає їм довготривалої переваги.
"У нас немає стаціонарних пунктів ППО — вони були знищені ще в перші пів року війни. Після кожної атаки позиційні райони змінюються, особливо радіолокаційні станції. РЛС не може залишатися на одному місці — ракета може прилетіти будь-якої миті", — каже Жданов.
"Розвідувальний наліт" як пролог до великої атаки
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко вважає нічну атаку першою фазою підготовки до масованого удару, а не повноцінною атакою.
"Це був не масований удар у класичному розумінні. Це була проба — тестовий політ усього комплексу засобів, який Росія зазвичай застосовує перед великими атаками", — каже Фокусу експерт.
За його словами, у повітрі були майже всі елементи стандартного набору: дрони-камікадзе Shahed-136, дрони-приманки "Гербера", потенційна балістика та носії крилатих ракет — але без повного бойового навантаження.
Коваленко звертає увагу на динаміку попередніх днів.
"Після масованого удару в ніч на 27 грудня 2025 року Росія перейшла до дуже стриманих атак — 25, 40, 50 дронів на добу. Це типовий режим накопичення", — продовжує Коваленко.
За його оцінкою, середньостатистичний показник для РФ — близько 150 дронів на добу, і тривале зниження інтенсивності означає, що ресурси не витрачалися, а накопичувалися.
"Минуло вже більше тижня з 27 грудня. Це класичний інтервал, після якого вони зазвичай виходять на нову масовану атаку", — вважає експерт.
Коваленко прямо називає нічний наліт розвідувальною операцією.
"Їм було важливо з'ясувати: де розміщуються наші системи ППО, як працюють РЛС, як відбувається випромінювання, які райони активуються. Це був наліт саме для збору інформації", — продовжує Коваленко.
За його прогнозом, масований удар можливий уже найближчими днями, і його цілі залишаються типовими для РФ:
"Енергетика, логістика, підприємства військово-промислового комплексу, а також цивільні об'єкти. Це стандартний набір, який вони використовують останнім часом".
Таким чином, ніч на 5 січня стала не зривом російської атаки, а етапом підготовки: із демонстрацією загрози, примусовою активацією ППО та збором розвідувальних даних — без витрати дефіцитних ракет.
Зазначимо, в ніч на 5 січня Фокус писав про масований удар ЗС РФ, який був спрямований, переважно, на Київ та Чернігів. На фото з місяця подій — пожежа у точці влучання "Шахеда".
Нагадуємо, за кілька годин до обстрілу України моніторингові канали попередили про незвичну активність стратегічної авіації ЗС РФ.