Політика Підніжка від сусіда: з якою метою президент Польщі спекулює на темі євроінтеграції України
Президент Польщі Кароль Навроцький заявляє, що питання вступу України в НАТО слід відкласти, а її інтеграція до Євросоюзу (ЄС) є передчасною. Які важелі має Київ з тим, аби змінити позицію Варшави у цих питаннях, з’ясовував Фокус.
Related video
У понеділок, 8 вересня в рамках офіційного візиту до Литви новообраний польський президент Кароль Навроцький висловився проти інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) та Північноатлантичного Альянсу (НАТО).
За словами 42-річного польського лідера, держава, яка воює, не може вступити до НАТО.
"Це означало б, що і Польща, і Литва будуть воювати, тому цю дискусію слід відкласти, це просто нереально і неможливо", — зазначив президент РП в інтерв’ю литовській телерадіокомпанії LRT. Відносно ж євроінтеграції Києва глава польської держави висловився наступним чином: "Звичайно, я вважаю, що Україна в майбутньому повинна бути частиною цивілізації, якщо ми хочемо шукати прикметники, скажімо, латинської чи західної цивілізації. Однак, на мою думку, сьогоднішня дискусія про членство України в Європейському Союзі є передчасною".
Чому Навроцький висловився проти України саме зараз
При цьому пан Навроцький вкотре нагадав про внесок Варшави у підтримку воюючої України: "Поляки були першими, хто надав Україні таку значну підтримку у вигляді військової техніки і прийняв мільйон українців до Польщі, щоб забезпечити соціальну підтримку України. Тому ми, поляки, вважаємо, що урок солідарності ми виконали якнайкраще і продовжуємо це робити, відчуваючи те, що сьогодні переживає Україна через напад Російської Федерації".
Вельми показово, що цього разу президент Польщі не акцентував увагу на раніше неодноразово озвученій вимозі щодо врегулювання вкрай чутливих історичних суперечок перш ніж Польща увімкне Україні зелене світло на шляху до НАТО та ЄС.
Важливо Польща блокуватиме вступ України до ЄС: що стало причиною
Заява Кароля Навроцького пролунала на тлі старту скринінгу за останнім кластером перемовин про вступ України до ЄС, що присвячений сільському господарству. Дані тематичні зустрічі триватимуть до 10 вересня включно. Українську делегацію очолює віцепрем’єр-міністр Тарас Качка.
"Для нас ця сесія скринінгу — підсумок багаторічної співпраці з Євросоюзом. Ми знаємо наші переваги, знаємо виклики, і сьогодні маємо можливість закласти фундамент для подальшої інтеграції українського агросектору до спільної політики ЄС", — наголосив урядовець, відкриваючи сесію.
Натомість президент Володимир Зеленський, коментуючи днями питання західних гарантій безпеки для України, підкреслював, що членство України в ЄС буде винесено в документ окремим пунктом.
Якими козирями у дискурсі з поляками володіє Україна
Усі суспільно-політичні рухи у Східній Європі свідчать про те, що наближення України до ЄС від пустопорожніх балачок перейшло до реальних справ, переконаний політолог, керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородний.
"Свіжі заяви польського лідера – це публічний вияв того, що ми є конкурентами в економічній, безпековій на геополітичній сферах. Поляки не хочуть бачити нас в ЄС з багатьох причин. Серед іншого, вони побоюються, що після прийняття України до Євросоюзу, з Польщі повиїздять назад на Батьківщину наші люди, які неслабо живлять їхню економіку. Крім того, поляки бояться конкуренції з Україною за інвестиції. Власне, тому їхні лідери систематично витягують питання, як вони кажуть, "Волинської різні", тощо", — зауважує експерт у розмові з Фокусом.
Важливо Бандера не винен: чому насправді поляки роздратовані українцями і як виправити ситуацію 
Підкресливши, що саме поляки раніше були східноєвропейською вітриною, політолог наголосив: "Тамтешні політики повсякчас казали, ми, мовляв, адвокати України у Європі. Між тим, у поляків, як і у росіян щодо українців є така собі імперська сверблячка, але ще невідомо, хто кому насправді буде адвокатом – вони нам чи навпаки. Річ у тім, що Україна через свою армію, спецслужби та ВПК стає одним із центрів впливу в Європі і далеко не факт, що поляки будуть адвокатами, тобто, "старшими братами" в перекладі з дипломатичної мови. Україна вже небезпідставно каже, що ми будемо на рівних і це відверто бісить польську владу, бо це жорстка конкуренція – за ресурси, інвестиції і багато чого іншого. Втім, вважаю, що військова гегемонія впливатиме на наші стосунки. Наприклад, потрібно казати полякам: "Хочете у наш безпековий магазинчик з доступом до нашого ВПК? Хочете. А що нам за це буде?". Це – лише один із дієвих важелів тиску на польську сторону".
Наразі в України та Польщі, вважає Тарас Загородний, є "дружба через необхідність", яка ще неодноразово проходитиме випробовування на міцність: "Поляки ще добряче компостуватимуть нам мізки і гратимуть на комплексі нашої меншовартості. На жаль, в наші країні ще є купа ідіотів, які на ці психологічні прийоми ведуться. Але раціональна лінія наступна: поляки хочуть ракетний щит України і тому врешті-решт засунуть у далеку поличку усю цю історію з тим, хто кого зарізав в якомусь там тисячолітті. До речі, мало хто це помітив, але у нас ухвалено і вже підписано президентом закон про операцію "Вісла", де передбачені компенсації. Так що нам теж є чим компостувати мізки полякам. Словом, українсько-польські ігри ще триватимуть і за великим рахунком — це нормально".
Від вступу України в ЄС, резюмує політолог, страждатиме не лише Польща, а й Угорщина, Словаччина, Румунія, але "на усіх сусідських тарганів" існують індивідуальні і достатньо дієві засоби.
Поряд з тим, Тарас Загородний не применшує роль, яку зіграла Варшава на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. "Хай там як, але до поляків у нас не може бути претензій, тому що на початку війни вони дійсно дуже багато зробили. Зокрема, допоки Байден два тижні поспіль думав і вичікував, поляки на свій страх і ризик надали нам зброю без відповіді з Вашингтону про те, чи працює стаття 5-та НАТО. При цьому маємо розуміти, що європейці загалом нам допомагають не від доброї душі. Насправді їм страшно, оскільки вони нарешті зрозуміли, що якщо Україна впаде, то їм усім кінець", — аргументує експерт.
Яку роль можуть зіграти США в процесі євроінтеграції України
Водночас політолог Олексій Якубін у розмові з Фокусом акцентує: "На першому етапі повномасштабної війни Польща дійсно дуже допомагала Україні. Але з іншого боку, мені здається, що частина польської еліти розглядала і розглядає нашу країну, як надзвичайно серйозного конкурента, в тому числі у ЄС. Я, наприклад, нещодавно бачив статистику по даним донорів і реципієнтів отримання допомоги з боку центрального бюджету Євросоюзу. Так ось, Польща є одним з найбільших реципієнтів, отримуючи мільярди і мільярди євро щорічно. Тому у Польщі та в інших таких країнах-реципієнтах розуміють: приєднання України до ЄС автоматично означатиме, що більшість коштів отримає саме Київ. Власне, в тому числі через даний фактор, "сюрпризи" від Польщі та інших країн на євроінтеграційному шляху є фактично неминучими".
Нагадавши про позиціонування Польщі у якості євро адвоката України, політолог констатував: "Наразі ми бачимо, що цей так званий адвокат, або частина польської еліти, категорично не бажає, щоб Україна успішно здійснювала фінальні кроки в напрямку вступу до ЄС. Тому, маємо розуміти, що підтримка в плані війни – це одна історія, а ось євроінтеграційні рухи – геть інша. Переконаний, що коли почнуться сутнісні перемовини про приєднання України до Євросоюзу, поляки і не лише, не один раз підставлятимуть нам підніжки, бо бачитимуть собі у цьому певні загрози".
Відповідаючи на запитання про те, яким чином в умовах, що склалися має діяти Київ, Олексій Якубін зазначив наступне: "Діяти потрібно на кількох рівнях. По-перше, потрібно працювати не лише з Польщею (чи іншими "проблемними" країнами) напряму, а й безпосередньо з Брюсселем, у якого є можливості впливати на держави-члени ЄС. По-друге, потрібно працювати з усіма політичними силами в даному випадку Польщі. Частина партійних гравців точно гратиме не на шкоду Україні. Плюс, як свідчить загальноєвропейська соціологія, у більшості країн є достатньо високим показник схвалення прийому України в ЄС. Цей момент можна у потрібно використовувати нашими дипломатичними каналами, тому що складена громадська думка – не порожній звук".
Крім того, наголошує Олексій Якубін, на євроінтеграційному шляху Київ має використовувати й "фактор США", оскільки у американців є можливості і важелі впливу на низку східноєвропейських країн, в тому числі на Польщу. У разі, якщо Україна, прогнозує політолог, дійсно отримає членство в ЄС, як частину гарантій безпеки, саме Вашингтон впливатиме на Навроцького, Орбана та інших. При цьому, наголошує експерт, Україна теж має адаптувати своє законодавство до євро стандартів з тим, аби зняти навіть приводи для деяких країн спекулювати на цій темі.