Україна Понад 5 000 декларацій чиновників зникли з публічного доступу: хто "сховав" свої доходи
2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) приховало з відкритого доступу тисячі декларацій державних службовців, включно з чиновниками, правоохоронцями, суддями, митниками та навіть колишніми чиновниками й кандидатами на посади. На думку журналістів NGL.media, доступ до даних про доходи відсутній часто без очевидної необхідності та в обхід принципів прозорості.
У журналістському розслідуванні йдеться про те, що з початку року з публічного Реєстру декларацій НАЗК було видалено щонайменше 5 352 особи, які подали 6 836 декларацій. Це стало можливим завдяки тому, що з початком повномасштабної війни реєстр було закрито, а порядок доступу до нього суттєво змінено.
Причини приховування декларацій
Офіційно НАЗК обґрунтовувало приховування даних міркуваннями безпеки: це було пов'язано з погрозами в умовах війни, коли багато державних службовців, військовослужбовців та їхніх родичів перебувають у зоні бойових дій або виконують бойові завдання.
Однак серед них виявилися і співробітники Національного банку, податкової та казначейської служби, архівів, Київського зоопарку і навіть президентського оркестру — тобто особи, чия робота навряд чи пов'язана з підвищеними ризиками для безпеки.
Відео дня
Декларації чиновників: що виявили журналісти
Журналісти також звернули увагу на вибірковість підходів. Так, декларація голови Харківської ОВА Олега Синєгубова прихована, тоді як його колега — керівник Запорізької області Іван Федоров — свою декларацію не засекретив. Чіткого пояснення причин такого рішення в Харківській ОВА журналістам не надали.
Прихована й декларація Сергія Лисака, якого в жовтні президент призначив керівником новоствореної Одеської міської військової адміністрації. Як стало відомо, власної нерухомості в нього та дружини немає, проте родина орендувала будинок у котеджному містечку "Золоті ключі" під Дніпром, де оренда коштує від 60 до 110 тис. грн на місяць. Крім того, подружжя орендує чотири автомобілі: Mercedes-Benz S 500, Toyota Land Cruiser, Volkswagen Touareg і Volkswagen Passat (вартість оренди не вказана).
Декларація Романа Мудя, фігуранта розслідування "Української правди", також була прихована, попри його звільнення. Після запиту NGL.media декларацію повернули в публічний доступ. У НАЗК стверджують, що це сталося на прохання самого Мудя, проте деталі такого звернення не розкриваються.
Приховано декларацію Івана Саленкова, заступника директора територіального управління ДБР у Полтаві, тоді як його керівник та інший заступник декларації не приховували. Сам Саленков мешкає в орендованій квартирі, а його дружина Наталія Бугаєць володіє чотирма квартирами, трьома гаражами та великим будинком під Харковом. При цьому загальна площа нерухомості — понад 1000 кв. м.
Автомобілі сім'ї: Lexus RX-200T (Саленков), Mercedes-Benz GLC, Toyota RAV4 і Nissan Cefiro (дружина).
Доходи та заощадження: майже 2,5 млн грн зарплати Саленкова і понад 12 млн грн, 300 тис. доларів і 242 тис. євро заощаджень.
Раніше НАЗК виявило в його декларації недостовірні відомості на суму понад 2,1 млн грн, однак інформації про покарання немає. Ні Саленков, ні ДБР підстави приховування декларації не пояснили.
Ще один приклад — декларація начальника поста Київської митниці Руслана Малюги, прихована через службу його дружини в ЗСУ.
За 2024 рік він задекларував:
- будинок у Броварах площею 228 кв. м;
- квартира дружини — 59 кв. м;
- квартира сина в Києві — 54 кв. м;
- подарована квартира в Києві (майже 70 кв. м) вартістю 1,7 млн грн.
Додаткові операції у 2025 році:
- продаж подарованої квартири за 4,2 млн грн;
- продаж Lexus RX350 за 830 тис. грн;
- купівля Volkswagen Touareg 2020 р.в. за 1,6 млн грн.
Примітно, що сукупний дохід сім'ї за 2024 рік — близько 1,1 млн грн. Митниця стверджує, що приховування декларації не пов'язане з ухиленням від прозорості, але походження коштів коментувати відмовилася.
Раніше повідомлялося, що за інформацією генпрокуратури, понад 14,5 мільйона гривень, які мали піти на потреби працівників газотранспортної системи, були витрачені керівниками профспілкових організацій на особисті потреби.