Стиль життя Проблема з ядерною довірою: рецензія на шпигунський фільм Содерберга "Операція "Чорний кейс"
Зірковий каст і шпигунський гумор. Розповідаємо, чи варто дивитися нове творіння автора "Трафіку" і "Ерін Брокович".
Related video
Цього тижня стартував показ нової стрічки культового режисера Стівена Содерберга. Доросла шпигунська комедія з присмаком здорового способу життя, елегантних вечерь, щасливого шлюбу, тонкого гумору та небезпеки ядерного хаосу. А ще — трохи про те, що буває, коли занадто багато чого "зберігається" в чорному кейсі. І ні, перед нами не "Містер і місіс Сміт", а щось зовсім інше. Тут немає стрімких погонь і вражаючих сцен боротьби, і глядачі раз у раз ловитимуть себе на думці, що прийшли до театру. Фокус побував на прем'єрі та розповідає про картину.
Про що фільм "Операція "Чорний кейс" Стівена Содерберга
Події цієї стильної картини розвиваються в сучасному Лондоні. Майкл Фассбендер — у ролі Джорджа Вудхауса, агента розвідки Національного центру кібербезпеки (NCSC). До завдань його актуальної місії входить роздобути кіберчерв'яка, відомого як Северус, який здатний інтегруватися в ядерні об'єкти і сіяти хаос у світі.
Він отримує список із п'ятьох агентів із високим рівнем доступу, кожен із яких може виявитися подвійним агентом. Однією з підозрюваних у списку виявляється дружина Джорджа — Кетрін Сент-Джин (Кейт Бланшетт), з якою він перебуває у щасливих, яскравих і здорових подружніх стосунках.
Унаслідок характеру їхньої спільної роботи (вони обидва — елітні шпигуни Британії) у подружжя є безліч тем під грифом "табу для обговорення", що робить з їхнього спільного життя з гарними дружніми вечерями тандем, сповнений інтриг, напруження і розбурхувальної недомовленості.
Щоправда, з моменту отримання списку герой Джордж замислився, які ще масштабні секрети може зберігати від нього дружина, яка щоранку з посмішкою цілує його, виходячи з дому.
З метою виявити шпигуна Джордж запрошує всіх підозрюваних на звану вечерю, а наприкінці розповіді автор картини обіцяє дуже крутий поворот подій і відповідь на запитання "чому ви змінили килим?" та ще більш важливе запитання: "звідки у відрі для сміття опинився корінець від квитка в кіно".
Заради чого слід подивитися фільм "Операція "Чорний кейс"?
Насамперед — заради сюжету стрічки та вайбу британської розвідки, відіграних із гумором. Ефекту додає закручена детективна складова: нам запропонували такий собі симбіоз Агати Крісті, Кеннета Брани та Джона ле Карре. Історія про інтриги в одній із головних розвідок світу, вибудувана на діалогах і акторській грі, — явище майже виняткове для жанру шпигунського детектива.
Це історія про людину, схиблену на контролі й змушену посилено лавірувати та імпровізувати, коли правила, за якими вона завжди жила, раптово ставлять під сумнів під впливом не залежних від неї обставин. Він проживає повільний і майже не помітний для оточуючих крах картини світу з абсолютною витримкою і незмінно рівним виразом обличчя.
Ще фільм про те, що шлюб — завжди трохи шпигунство, свого роду "чорний кейс", де завжди надто багато секретів, які краще ніколи не розгадувати обом сторонам "конфлікту".
Окремої уваги заслуговує зоряний каст — весь із категорії "А". Майкл Фассбендер і Кейт Бланшет, чию компанію, на других ролях гарно доповнюють Маріса Абела, Наомі Гарріс, Том Берк, а також, епізодично, але вельми ефектно, — Пірс Броснан у ролі глави розвідувального управління Артура Штігліца.
Красива операторська робота, театральні мізансцени з декораціями та кольоровою гамою в стилі фільмів 1970-х років, іскрометний гумор і яскраві персонажі, а ще — безліч відсилань до популярних творів, наприклад, до стрічки "Хто боїться Вірджинії Вулф?". "Операція "Чорний кейс" — якраз із тих, у яких увесь час помічаєш щось нове при черговому перегляді, і є вірогідність, що фільм захочеться переглянути не один раз.
Раніше Фокус писав рецензію на фільм "Міккі 17".