Економіка Підсумки року 2025 – прогнози та передбачення на 2026 ВВП зростає, ФОПи тримаються, долар стабільний — підсумки економічної ситуації в Україні у 2025 році
2025 рік не став для України роком економічного прориву — але й не приніс обвалу. Країна живе в умовах затяжної війни, з постійним дефіцитом ресурсів і високими ризиками, але з економікою, яка вже навчилася працювати під тиском і тримати баланс.
Фокус зібрав оцінки економістів та прогнози ключових інституцій, щоб зрозуміти, в якому стані перебуває українська економіка наприкінці 2025 року і з якими стартовими умовами країна входить у 2026-й.
ВВП: зростання є, але без ілюзій
Головний підсумок 2025 року для України — економіка втрималася. Після глибокого падіння у 2022–2023 роках і непростої стабілізації у 2024-му, країна змогла зберегти обережне зростання й цього року. Воно виявилося скромнішим, ніж очікували на старті: за оцінками Національного банку, реальний ВВП додав 1,9% замість прогнозованих 2,1%. На результат вплинула ситуація в енергетичному секторі, нестача робочої сили і загальні воєнні ризики, які постійно тиснули на бізнес.
Відео дня
Втім, навіть такі цифри в нинішніх умовах — уже досягнення.
«Як для країни, яка четвертий рік живе під ударами величезного ворога, навіть невелике зростання — вже дуже добре. Наш ВВП усе ж таки зростає, і це вже результат», — наголошує координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Утім економіка у 2025 році працювала фактично на мінімальних обертах, тримаючись на агросекторі, окремих галузях промисловості, державних видатках та внутрішньому споживанні. Велику роль також відіграла підтримка міжнародних партнерів і відносно зважена макроекономічна політика держави.
За підсумками року номінальний ВВП перевищить довоєнний рівень і сягне близько 214 млрд доларів, однак говорити про повноцінне відновлення зарано. Війна, зруйнована інфраструктура, дефіцит працівників і залежність від зовнішнього фінансування стримують потенціал зростання. Тому й очікування на 2026 рік залишаються обережними: більшість аналітиків прогнозують зростання ВВП в межах 1–2%, сподіваючись, що економіка й надалі триматиметься — навіть у складних умовах.
Інфляція: чому ціни вдалося пригальмувати і що далі
2025 рік для української економіки став роком поступового стримування цін і стабілізації. Після пікового стрибка інфляції 15,9% у травні, темпи зростання споживчих цін до кінця року сповільнилися до 9,2%.
Ключову роль відіграла жорстка монетарна політика НБУ: запровадження відносно високого рівня облікової ставки тримало кредити дорожчими, а витрати обережнішими, що зменшувало тиск на ціни. Також, на ціни впливали стабільні тарифи на більшість комунальних послуг та поступове відновлення логістики, що зменшило дефіцит товарів.
Важливо Як бізнес допомагає тримати фронт: компанії-лідери-2025
Не менш значущою була бюджетна дисципліна: замість можливого «друку гривні» державний дефіцит покривався значною мірою за рахунок міжнародної фінансової допомоги, а також залучень державних облігацій. Це не дало інфляційній спіралі розкрутитися, а бізнес у цей час адаптувався до воєнних умов, налагоджував логістику, зменшував залежність від аварійних рішень в енергетиці та поступово відновлював виробництво.
Якщо міжнародна підтримка збережеться і не буде різких енергетичних шоків, НБУ планує знизити рівень інфляції до 6,6% у 2026 році і до цілі 5% наприкінці 2027 року.
Проте наскільки реально досягти цієї мети, пояснює колишній в.о. заступника міністра економіки Павло Кухта.
«Все залежить не лише від того, що відбувається всередині країни, а й від загальної політичної ситуації: наскільки швидко настане мир і наскільки відчутним буде притік капіталу під час відбудови України. Якщо він буде значним, гривня може зміцнитися, що знизить інфляцію, а Нацбанк матиме можливість поповнити резерви», — говорить експерт.
Курс долара: як вдалося втримали його від різких стрибків
Одним із головних економічних досягнень стало те, що курс долара вдалося втримати стабільним. Україна у 2025 рік увійшла з позначкою 42 гривнi за долар — і з майже таким показником переходить у 2026-й. Без різких стрибків, без валютної паніки й без сюрпризів для бізнесу та споживачів. Ключову роль у цьому відіграв НБУ, який регулярно виходив на міжбанк з валютними інтервенціями, згладжував коливання курсу і не давав йому «розхитатися».
Важливу роль відіграли золотовалютні резерви, накопичені здебільшого завдяки міжнародній фінансовій допомозі. Станом на 1 грудня 2025 року вони не лише не зменшилися, а й досягли історичного максимуму — понад 54,7 млрд доларів, що стало найвищим показником за всю історію незалежної України. Саме цей запас міцності дозволяв Нацбанку підтримувати ринок у моменти пікового попиту на валюту та зберігати довіру до гривні. Додаткову стабільність забезпечували валютні надходження від експорту, насамперед аграрного, а також значно спокійніші настрої населення, ніж у перші роки повномасштабної війни щодо купівлі валюти.
Що стосується 2026 року, різких стрибків на валютному ринку економісти не прогнозують.
«Базовий сценарій передбачає повільне й контрольоване послаблення гривні, при якому курс, швидше за все, плавно балансуватиме між 42 та 43 гривнями за долар і не створюватиме додаткової напруги», — говорить Олег Гетман.
Бюджет України: яким був 2025 рік і що чекає у 2026‑му
Для бюджету 2025 рік став роком виживання. Дефіцит залишався високим — близько 20% ВВП: державні доходи не покривали обсяги витрат, тож різницю Україна змушена покривати за рахунок зовнішніх коштів. Головним «рятувальним кругом» залишалася міжнародна допомога. Цього року Україна очікувала отримати близько $55 млрд від партнерів. Хоча значна частина коштів вже надійшла, низка великих програм фінансування ще не завершена, а виплата траншів продовжується.
Такі надходження допомагали покривати дефіцит, уникати емісії гривні та підтримувати економічну стабільність у складних умовах війни. Проте допомога не завжди надходила вчасно: деякі транші затримувалися або переглядалися, що змушувало уряд шукати додаткові джерела фінансування, зокрема, через внутрішні запозичення та випуск державних облігацій.
Важливо Податки у 2026-му, фінансування ЗСУ, нові зарплати вчителів і пенсії: інтерв'ю з Гетманцевим (відео)
Бюджет 2026 року також залишатиметься «воєнним»: значна частина коштів піде на оборону, підтримку армії, закупівлю техніки, логістику та безпеку. Загальні видатки заплановані на рівні близько 4,8 трлн грн, тоді як власні доходи складуть приблизно 2,9 трлн грн. Очікується, що дефіцит бюджету буде трохи менший, ніж у 2025 році, — на рівні 18–19% ВВП. Утім, без підтримки міжнародних партнерів закрити цю фінансову прогалину держава не зможе.
«Бюджет України завжди «голодний» — грошей постійно бракує. Частину коштів розподіляють на програми, а потім не вистачає на нагальні потреби. Як і у попередні роки, основним джерелом покриття дефіциту залишається міжнародна допомога, але донори часто ставлять свої умови, що створює конфлікт між потребами бюджету та реальними потребами українців. На 2026 рік ми очікуємо близько 40 мільярдів доларів, але чи надійде вся сума вчасно — велике питання. Якщо цього не станеться, країна відчує серйозний тиск, особливо у сфері видатків на війну», — пояснює Павло Кухта.
Стан основних секторів економіки України у 2025 році
Аграрний сектор у 2025 році залишався одним із головних драйверів економіки. Попри обстріли, заміновані поля та логістичні труднощі, українські фермери змогли зберегти високі обсяги виробництва та присутність на зовнішніх ринках. За підсумками року Україна зібрала близько 75 млн тонн зернових та олійних культур, а експорт агропродукції продовжував бути ключовим джерелом валютних надходжень для країни. Водночас галузь постійно балансувала між стабільністю та ризиками: проблеми з перевезенням, обмеження на європейських ринках і висока собівартість зменшували прибутки фермерів.
Промисловість також зазнавала викликів: частина підприємств зупинялася через обстріли або енергетичні обмеження, інші переходили на спрощені виробничі формати. Основу промислового виробництва становили металургія, добувна галузь і машинобудування, орієнтовані на експорт. Хоча галузь не відновила довоєнні обсяги, вона змогла зберегти присутність на зовнішніх ринках завдяки сухопутній логістиці та маршрутам через Дунайські порти, що дозволило уникнути різкого падіння валютної виручки.
Сектор енергетики продемонстрував незламність і здатність до адаптації. Через російські обстріли Україна втратила частину генерувальної потужності — значні обсяги обладнання були виведені з ладу, що створювало дефіцити електроенергії і змушувало збільшувати імпорт з Європи.
Спрогнозувати, яким буде для галузей 2026 рік, поки складно. За словами директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, для аграрного сектору усе залежатиме від погодних умов і можливостей експорту.
«Якщо порти залишатимуться обмеженими для експорту, доходи фермерів суттєво впадуть, і це створить великі проблеми для аграрного сектору. Військово-промисловий комплекс і далі розвиватиметься, головним стимулом залишаються кваліфіковані кадри. Енергетика, як і раніше, стикатиметься з викликами: проблеми виникатимуть не лише через генерацію, а й через передачу електроенергії — наявні ядерні блоки працюють, але передати струм через пошкоджені мережі дуже складно», — говорить економіст.
ФОПи на випробуванні: що чекає малий бізнес далі
Попри те, що економіка України значною мірою тримається на ФОПах, для багатьох з них 2025 рік став фатальним. Через додаткові податкові навантаження — запровадження військового збору та обов’язкову сплату ЄСВ — на початку року закрилося понад 106 тисяч підприємців, тоді як відкрилося менше 65 тисяч.
Та українські ФОПи виявилися однією з найстійкіших частин економіки, і вже за результатами 9 місяців ситуація вирівнялася: нові підприємці відкривалися активніше, ніж закривалися (позитивний баланс +15 тисяч відкритих ФОП).
Важливо Приховані пастки 90 мільярдів: які ризики для України несе рятівний кредит від ЄС
Проте на горизонті вже видніються нові ризики. Найсерйозніша загроза — запровадження ПДВ для малого бізнесу.
«Це створить надмірне адміністративне навантаження: доведеться вести товарний облік, реєструвати накладні та подавати складну звітність. Такі зміни можуть завдати більше шкоди, ніж користі, ускладнюючи роботу ФОПів і обмежуючи їхню здатність вести бізнес без зайвих перепон», — попереджає Олег Гетман.
Павло Кухта вважає, що запровадження ПДВ для ФОПів, погоджене з МВФ, є дуже невдалим рішенням. Воно може спричинити масові закриття бізнесу, навіть більше, ніж на початку 2025 року після незначного підвищення податків, і при цьому бюджет навряд чи отримає очікувані надходження.
«Якщо реакція бізнесу на 2% податку вже була помітною, уявіть, що буде при 20% ПДВ», — застерігає він. За його словами, це призведе до хаосу в податковій системі, блокуванні податкових накладних та серйозного удару по економіці», — зазначив фахівець.
Кухта також наголошує: якщо держава не знайде шляхи пом’якшення цих ризиків, наслідки для малого бізнесу та економіки можуть бути дуже серйозними.